Закон «Про захист персональних даних» забороняє використовувати персональні дані в історичних, статистичних або наукових цілях. Про це заявив правозахисник Євген Захаров 18 січня на семінарі журналістів у Харкові.
За
його словами, основним недоліком закону
є відсутність розбиття персональних
даних хоча б на дві групи.
«Перша група - це персональні даних загального характеру, які можна поширювати без згоди людини: ім'я, прізвище, по батькові, дата народження, національність... Друга група - вразливі дані: про стан здоров'я, особисте життя, кредитну історію, податки, нерухомість і тощо... Відсутність такого розділення робить деякі норми цього закону просто безглуздими», - наголосив Захаров.
Крім того, стаття 6, пункт 9 Закону України № 2297-VI «Про захист персональних даних» говорить: «використання персональних даних в історичних, статистичних або наукових цілях може здійснюватися лише в знеособленому вигляді». Фактично виходить, що в підручниках не можна вказувати прізвища.
Другим істотним недоліком, на думку правозахисника, є нечітке визначення поняття «база даних». «Багато хто з нас мають електронні адресні книги. Відповідно до закону, це база персональних даних і її необхідно реєструвати в державному органі», - заявив Захаров.
Нагадаємо, закон «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Довідка Тижня
Євген Захаров – голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини та співголова однієї із найстаріших та найбільш активних украйнських правозахисних організацій - Харківської правозахисної групи.
«Перша група - це персональні даних загального характеру, які можна поширювати без згоди людини: ім'я, прізвище, по батькові, дата народження, національність... Друга група - вразливі дані: про стан здоров'я, особисте життя, кредитну історію, податки, нерухомість і тощо... Відсутність такого розділення робить деякі норми цього закону просто безглуздими», - наголосив Захаров.
Крім того, стаття 6, пункт 9 Закону України № 2297-VI «Про захист персональних даних» говорить: «використання персональних даних в історичних, статистичних або наукових цілях може здійснюватися лише в знеособленому вигляді». Фактично виходить, що в підручниках не можна вказувати прізвища.
Другим істотним недоліком, на думку правозахисника, є нечітке визначення поняття «база даних». «Багато хто з нас мають електронні адресні книги. Відповідно до закону, це база персональних даних і її необхідно реєструвати в державному органі», - заявив Захаров.
Нагадаємо, закон «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Довідка Тижня
Євген Захаров – голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини та співголова однієї із найстаріших та найбільш активних украйнських правозахисних організацій - Харківської правозахисної групи.
Немає коментарів:
Дописати коментар