Знаймо свої права і вимагаймо їх виконання!

Доступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.

На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

Чому закон про захист персональних даних неможливо виконати

Андрій Черніков, ЕП — П'ятниця, 27 січня 2012, 10:50

Версія для друкуКоментарі19

 
Тетяна Лютіна вже багато років працює за спрощеною системою оподаткування як приватний підприємець - фізична особа. Найманих робітників у неї немає. Щоб здавати в податкову інспекцію звіти, вона найняла одну з фірм, які надають такі послуги. Після прийняття Податкового кодексу та змін ставок єдиного податку вона заморозила свою діяльність - подала до податкової інформацію про те, що вона залишається зареєстрованим підприємцем, але діяльність свою більше не веде. І податки, відповідно, вже не платить.

Несподівано в кінці 2011 року компанія, яка обслуговувала Лютіну і здавала її звіти в податкову, прислала дивного листа. У ньому повідомлялося, що з 1 січня 2012 року вступають в силу поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу.

Згідно з цими поправками і на підставі закону "Про захист персональних даних", який набув чинності ще 1 січня 2011 року, за ухилення від реєстрації баз персональних даних їй загрожує штраф від 5100 до 8500 гривень. У разі, якщо до баз даних Лютіної хтось незаконно отримає доступ, штраф становитиме 17 тисяч гривень.

Новий закон про захист персональних даних забороняє друкувати прізвища в підручниках

Закон «Про захист персональних даних» забороняє використовувати персональні дані в історичних, статистичних або наукових цілях. Про це заявив правозахисник Євген Захаров 18 січня на семінарі журналістів у Харкові.

УГСПЛ: Закон Про захист персональних даних є вагомим кроком для побудови тоталітаризму

Учора, 24 червня, Президент України підписав Закон України «Про захист персональних даних». Закон до цього був підданий критиці правозахисниками, медійниками та бізнесом.  УГСПЛ, Незалежна асоціація мовників (НАМ) та Асоціація українських банків просили накласти вето на закон.

Чому порушується закон про конфіденційну інформацію по всій Украіні?

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради [...] Конституційний Суд; Рішення від 20.01.2012 № 2-рп/2012
Верховна Рада України — Законодавство України	[ 24.04.12 09:22 ]

Що говорить законодавство Украіни про незаконне надання інформаціїї .

                                                          

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про інформацію

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 48, ст.650 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2658-XII ( 2658-12 ) від 02.10.92, ВВР, 1992, N 48, ст.651 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 5-зп ( v005p710-97 ) від 30.10.97 }

Священики невизнаної церкви закликали Януковича не запроваджувати ювенальну юстицію

14.04.2012 13:42

Священнослужителі Української Правовірної Греко-Католицької Церкви закликають Президента не підписувати новий Кримінальний процесуальний кодекс.

Свою думку щодо цього питання вони висловили у листі до Глави держави, який надіслали йому у п'ятницю, зазначаєУкрінформ.

Церковники призывают Януковича не подписывать труд "предателей" народа

Приняв Уголовно-процессуальный кодекс с грубыми нарушениями в страстную пятницу депутаты предали свой народ.

ГЕНДЕРНА ШИЗЩФРЕНІЯ - ПОГИБЕЛЬ УКРАІНЦІВ!

ВСТУП
Ми були свідками створення Євросоюзу, сексуальної
революції, розквіту гомосексуалізму і подібних речей. Ми
були байдужі до цих явищ, оскільки вони відбувалися там, у
далекій успішній Європі. Добробут та соціальний захист були
вагомими аргументами в закликах рівнятися на європейські
досягнення. Сьогодні ми відкриваємо для себе ці «європейські
цінності» і часто жахаємося від їхньої аморальності. Але ця
аморальність на Заході стала повсякденною реальністю, бо
її закріплено у сфері захисту прав людини та на законодав-
чому рівні.
Світова історія знає чимало прикладів, коли відступ від
моральних законів призводив квітучі цивілізації до неминучої
загибелі. Історія Європи – це історія звільнення людей від
відповідальності перед совістю. Євросоюз узаконив право
людини виступати проти совісті – головного мірила мораль-
них цінностей!
«Статистика абортів, розлучень, падіння народжуваності,
неповних сімей, самогубств серед підлітків, криміналізації
шкіл, наркоманії, педофілії, рукоприкладства в шлюбі, тяжких
злочинів, захворюваності на рак, позашлюбного співжиття
і падіння освіченості свідчить, наскільки глибока криза в
суспільстві...
Звільняючи чоловіків, дружин і дітей від сімейних обов’язків,
європейські соціалісти усунули суспільну потребу в сім’ї. Як
наслідок – інститут сім’ї почав відмирати. А з цим інститутом
почала відмирати і Європа».1
Трагедія Європи та інших країн, культурною та історичною
основою яких є християнська релігія, полягає в тому, що, втра-
чаючи свою християнську сутність, вони втрачають і моральну
систему координат. Зникає саме поняття добра і зла, знищується
розуміння того, що є «добрим» і що є «поганим».
Європейське співтовариство своїми правовими актами за
останні 50-70 років затвердило в суспільстві явища, які дово-
дять європейську цивілізацію до все більших сумних наслідків та,
зрештою, краху. Про це свідчить, зокрема, катастрофічне змен-
шення числа корінного населення Європи.
1 http://ethnocid.netda.ru/books/pjb/pjb10.html#s25
–1–
ҐЕНДЕРНА ПОЛІТИКА
І ГОМОСЕКСУАЛІЗМ У ЄВРОПІ
Однією з головних цілей Євросоюзу є досягнення
ґендерної рівності, яку проголошено також однією з
восьми цілей тисячоліття ООН. Колишній міністр України
у справах сім’ї, молоді та спорту Р. Сафіуллін вважає, що
пріоритетним завданням для України є прискорення ґендерних
перетворень . Як наслідок, — у нашій країні створюється
безліч ґендерних урядових та неурядових організацій,
проектів, центрів, кафедр. Україна приймає «ґендерні» зако-
ни, отримує «ґендерне» фінансування і на державному рівні
пропагує ґендерну ідеологію.
У Декларації Європейського Парламенту, яку було прий-
нято в 1998 році, вказано, що парламент «не дасть своєї
згоди на вступ до ЄС жодній країні, яка своїми закона-
ми або політикою порушує права геїв і лесбіянок»1. У
Лісабонському договорі (від 01.12.2009 року), який замінює
Конституцію ЄС, у статті 5b зазначено, що у своїй політиці і
діяльності Євросоюз повинен боротися з дискримінацією за
ознакою ... сексуальної орієнтації. Про цей та ще більший АБ-
СУРД йдеться і в Резолюції Ради Європи за No 1728 [35] та у
Рекомендації за No 1915 [36]: «Дискримінація за принципом
сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності2».
Важливим досягненням у сфері захисту прав людини
вважається також «Декларація Організації Об’єднаних
Націй з питань сексуальної орієнтації та ґендерної
ідентичності»3, яка була прийнята в 2008 році4. «Всі
загальнообов’язкові документи, які підготовляються
у структурах ООН та приймаються на міжнародному
рівні, проходять ґендерну експертизу і ґрунтуються на
позиціях ґендерної рівності»5. На розвиток ґендерної си-
стеми спрямовані всі документи,прийняті Радою Європи та
іншими європейськими органами6.
http://donbas-socproject.blogspot.com/2010/10/blog-post_16.html
http://www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2010%5D/
%5BApr2010%5D/Res1728_rus.asp
3
http://www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2010
%5D/%5BApr2010%5D/Res1728_rus.asp
4
Зауваження: Україна відкликала свій підпис; її не підписали також Росія, Китай та США.
5
Київський інститут гендерних досліджень: Основи теорії гендеру. Навчальний посібник,
К., 2004, с.293. Матеріали сайту http://ukraine2015.org.ua/img/library/o_t_gendera_maket.pdf
6
Київський інститут гендерних досліджень: Основи теорії гендеру. Навчальний посібник,
2004, с. 304.
1
2
–2–
24 листопада 2010 року Європейський Парламент ого-
лосив про свій намір «зміцнювати сім’ю» і зобов’язати
кожну країну – члена Євросоюзу до обов’язкового уза-
конення «одностатевих шлюбів» або гомосексуальних
цивільних партнерств незалежно від її законодавства.
Отже, існує очевидний ризик для підриву суверенітету
держав-членів у сфері сімейного права і, зокрема, визна-
чення шлюбу у своїй власній країні7.
«ҐЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ» —
РЕАЛІЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ЗАКОНИ В ЖИТТЯ
В України ҐЕНДЕР подається
як рівність прав людей, захист дітей,
жінок8 та сім’ї, але, коли уважно почи-
тати будь-який ґендерний підручник,
то з’ясовується, що, згідно з ґендерної
теорії,
людина
народжується
дво – або декількастатевою і що
вона нібито сама може вибра-
ти – бути їй чоловіком, жінкою
або належати до іншої статі. Ста-
рий термін «стать» (sex), який
існував для визначення відмінності
жінки від чоловіка, ООН і ЄС
замінили на термін «ґендер»9. У
підручнику «Основи теорії ґендеру»
подається
така
інформація:
«Фіксується
як
мінімум
п’ять
ґендерів
(статей)»10
–
це жіночий, чоловічий, бісексуальний, гомосексуальний та
транссексуальний11, які є рівними та повинні бути прийняті
громадськістю. Суть цієї ідеології – у подоланні «обов’язкового
поділу на чоловіків та жінок» і у створенні нової людини, яка може
вільно обирати власну статеву (ґендерну) ідентичність, незалежно
Матеріали сайту www.lifesitenews.com. web: http://www.lifesitenews.com/news/
eu-parliament-votes-to-force-same-sex-marriage-on-all-member-%20states/?utm_
source=LifeSiteNews.com+Daily+Newsletter&utm_campaign=3d6e67471a-LifeSiteNews_
com_Intl_Headlines11_24_2010&utm_medium=email
8
Гендерная равность и права детей. – Газета «Украина-Евросоюз», No2, 2010 г.
с.1–16.www.delukr.ec.europa.eu
9
Gabrielе Kuby, Gender revolution – Il relativismo in azione, Edizione Cantagalli, 2008.www.
gabriele-kuby.de
10
Київський інститут гендерних досліджень: Основи теорії гендеру. Навчальний посіб
ник. 2004, с. 506.
11
Там само, с. 87.
7
–3–
своєї від біологічної ідентичності. Хто не згідний з цими законами,
може бути покараний новим «антидискримінаційним» законодав-
ством12.
Сучасні українські закони забезпечують повну
рівноправність чоловіків та жінок у рамках традиційних
цінностей. Жінка була створена як жінка, а чоловік як
чоловік. «Ґендерна рівність» сліпо заперечує цей при-
родний факт і твердить, що чоловік може вільно виби-
рати, чи хоче він бути чоловіком, чи жінкою (або вибере
іншу стать-ґендер), і за його бажанням йому в особисті
документи повинні записати, що він – не чоловік, а
жінка. Згідно політики «ґендерної рівності», необхідно
ліквідувати звернення «пан» та «пані», бо це є ознакою
ґендерної дискримінації.
Одночасно в Європі вводиться заборона на те, щоб на-
зивати батьків – «тато» і «мама», бо це, начебто, пережи-
ток «ґендерних стереотипів», коли чоловік називається
чоловіком, а жінка – жінкою, мама – мамою, а тато – та-
том. Про те, що в Україні також потрібно ввести поняття
«один з батьків», що
дозволить поширити
Такi «застарiлi гендернi
форми реалізації пра-
стереотипи», згiдно з гендерноi
ва на батьківство за
полiтики, потрiбно усунути
межі поняття «мати»
та «батько», говори-
якомога швидше.
лося на ґендерній
Для здiйснення цi i мети
конференції
в
повиннiбути залученi майже всi
Харкові. На цій же
конференції, що була
мiнiстерства Украiни.
проведена 25.09.2010
Основною метою таких реформ :
року,
йшлося
про
знищення суспiльного iнституту
необхідність
«нор-
мативного зрівняння
сiм’i, просування та легалiзацiя
у правах усіх, неза-
гомосексуальних збочень.
лежно від сексуальної
орієнтації та ґендерної
ідентичності»13.
Такі «застарілі ґендерні стереотипи», згідно ґендерної
політики, потрібно усунути якомога швидше. Для здійснення
http://www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2010%5D
/%5BApr2010%5D/Res1728_rus.asp
13
С. 24. Модели семьи: трансформации и тенденции развития. Материалы конферен
ции 25.09.2010: сборник докладов и тезисов / Упорядочены: Шарыгина А.Б. – М.: Точка,
2010, 102 с. Издано при поддержке Фонда им. Генриха Бёлля.
12
–4–
цієї мети повинні бути залучені майже всі міністерства
України. Основною метою таких реформ є знищення
суспільного інституту сім’ї, просування та легалізація
гомосексуальних збочень. Свідченням цього є, наприклад,
ліквідація в нашій країні профільного Міністерства у справах
сім’ї та молоді.
Також цьому повинна допомогти так звана поправка до За-
кону, яку буде введено найближчим часом14.
110.08.2010 року Міністерство України у справах сім’ї,
молоді та спорту внесло проект Закону України «Про схва-
лення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної
програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків на період до 2015 року» 15.
Програму може бути винесено на голосування будь-коли, а
в разі її прийняття – вона діятиме до 31.12.2015 року. Загаль-
ний бюджет (див. Додаток 1 програми) становить 20,7 млн
гривень. Цей закон має за мету (див. III розділ) «прискорення
ґендерного реформування», для чого обрано комплексне впро-
вадження програми. Прийняття закону призведе до занепаду в
суспільстві традиційного інституту сім’ї та посилення просуван-
ня й легалізації гомосексуальних та інших статевих збочень. За-
кон перебуває на стадії доопрацювання, але, як показує практи-
ка, більшість депутатів навіть не здогадується, що приховано за
терміном «ґендер».
Насаджувана державна ґендерна політика сприймається
як винятково жіноча, а також як та, що захищає інститут сім’ї.
Водночас самі ґендерні теоретики, зокрема співробітниця
Ґендерного інформаційно-аналітичного центру «Крона» Ольга
Плахотнік, вважає, що коли на державному рівні підтримувати
консервативну модель сім’ї (цитата: «відповідальні бать-
ко та мати живуть в офіційному шлюбі, не роблять абортів і
14
Теоретико - методологічний аналіз Державної програми з утвердження ґендерної рів-
ності в українському суспільстві на період до 2010 року провели співробітниці Ґендерного
аналітично - інформаційного центру «Крона» (м. Харків www.krona.org.ua) за підтримки ні-
мецького політичного Фонду Генріха Бьолля (представництво в Україні, www.boell.org.ua).
18 червня 2010 р. цей текст був поданий до Міністерства України у справах сім’ї, молоді та
спорту як допомогу ГІАЦ «Крона»при розробці Загальнодержавної програми «Національний
план дій з утвердження ґендерної рівності на період до 2016 року» та розвитку української
ґендерної політики в загальному
15
Посилання: Проект Закону України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної ці-
льової соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на
період до 2016 року». Проект Закону без номеру. Джерело – сайт Міністерства України у спра-
вах сім’ї, молоді та спорту. http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article;jsessionid=7FE
1D3B31FD18E6418AC4729EA9BA7A2?art_id=120626&cat_id=120215&search_param=%D0%B7
%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8&searchForum=1&searchPublishing=1
–5–
народжують двох та більше дітей, відроджуючи тим «традиції
українського народу» та «інститут сім’ї») – то це все спрямовує
сімейну політику до ідеї, що суперечить ґендерній рівності.
Тут – очевидне протиставлення традиційної сім’ї та ґендерної
політики 16.
ПІДМІНА ТЕРМIНA «ҐЕНДЕР»
8 вересня 2005 року було прийнято закон «Про забезпечен-
ня рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» No 2866-IV
17
. У цьому законі вживається термін «ґендер». Таким чином,
Президент України підписав документ, до якого увійшло понят-
тя, що було час ще точно юридично не визначене. У 2005 році,
коли депутати приймали цей закон, термін «ґендер» розглядав-
ся як «рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні
можливості для його реалізації». Але законом також перед-
бачено: «Якщо міжнародним договором встановлені пра-
вила, відмінні від тих, які передбачені
Законом України, то пріоритет ма-
ють правила міжнародного догово-
ру».
Сьогодні, коли майже по всій
Європі легалізованi гомосексуальні
«шлюби» (з можливістю усиновлен-
ня дітей) та переслідування за так
звану «гомофобію», з точністю мож-
на стверджувати, що термін «ґендер»
має зовсім інше значення, а саме –
«соціальна стать» людини, тоб-
то стать, яку людина сама собі
вибере. Про це свідчить «Резолюція 1728 (2010)18»
ПАРЄ під назвою «Дискримінація за ознакою сексуальної
орієнтації та ґендерної ідентичності», яку було прийня-
то 29.04.2010 року, і в якій висловлено стурбованість щодо
16
С. 15. Модели семьи: трансформации и тенденции развития. Материалы конференции
25.09.2010: сборник докладов и тезисов / Упорядочены: Шарыгина А.Б. – М.: Точка, 2010, 102
с.Издано при поддержке Фонда им. Генриха Бёлля.
17
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2866-15
18
Обговорення в Асамблеї 29 квітня 2010 (17 - е засідання ) ( див. Док 12185, доповідь
Комісії з юридичних питань та прав людини, доповідач: пан Гросс і док. 12197, результат Комісії
рівних можливостей жінок і чоловіків, доповідач: пані Memecan. Текст, прийнятий Асамблеєю
29.04.2010 (17 - е засідання). Див. рекомендація 1915 (2010). http://www.coe.int/t/r/parliamentary_
assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2010%5D/%5BApr2010%5D/Res1728_rus.asp
–6–
перешкоджання проведення зібрань і порушення свободи
слова так званих LGBT (lesbian, gay, bisexual, transgender). У
резолюції також наголошується, що в деяких країнах-членах
Ради Європи лише чекають на рішення, щодо юридичного
визнання існуючих де-
факто «сімей LGBT».
ВIДПОВIДНО до сексологiчного
Асамблея
закликає
словника «гендер» – це
держави-члени
РЄ
надавати одностате-
соцiальний вимiр статi, тоб-
вим «сім’ям» ті самі
то соцiокультурний феномен,
майнові
права
та
який означа , що таке бути
обов’язки, які мають
різностатеві пари. Та-
чоловiком або жiнкою в тому
кож пропонується на-
чи iншому суспiльствi
давати подібним па-
рам статус «близького
родича».
Іншою вимогою резолюції є надання можливості для зміни
статі. Вказується, що для викорінення гомофобії – неприязні
гомосексуалізму – державам-членам РЄ необхідно виявити
політичну волю: «У зв’язку з цим Асамблея підкреслює
особливу відповідальність парламентаріїв у справі
ініціювання та сприяння законодавчим змінам»19.
6 серпня 2010 року Міністерство України у справах сім’ї,
молоді та спорту представило законопроект про «Загаль-
нодержавну цільову програму забезпечення рівних прав
та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року»,
яка має нові ґендерні поняття, що не вживаються в законі
«Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків» за No 2866-IV від 2005 року. Мовний аналіз цих
нових термінів показує, що поправками до закону готується
ґрунт для сприйняття терміну «ґендер» у тому значенні, яке
він має в Євросоюзі. Зокрема, що людина народжується
декількастатевою і що вона сама може вибирати – бути їй
чоловіком чи жінкою.
Підміну термінів можна простежити на прикладі цита-
ти з закону No 2866-IV: «Державна політика забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на
утвердження ґендерної рівності; недопущення дискримінації
за ознакою статі».
Початковий зміст: жінка і чоловік мають право на рівність,
19
http://www.aravot.am/ru/articles/politics/78265/view
–7–
і жінка не може зазнавати дискримінації через те, що вона є
жінкою.
ПIДМIНУ ТЕРМIНIВ можна простежити на прикладi
цитати з закону за No 2866-IV:
«Державна полiтика забезпечення рiвних прав
та можливостей жiнок i чоловiкiв спрямована на
утвердження гендерноi рiвностi; недопущення
дискримiнацii за ознакою статi».
ПОЧАТКОВИЙ ЗМIСТ: жiнка i чоловiк мають право
на рiвнiсть, i жiнка не може зазнавати дискримiнацii
через те, що вона жiнкою.
НОВИЙ ЗМIСТ: гомосексуалiст хоче мати сiм’ю,
дiтей, проводити гей-паради, пропагувати
гомосексуалiзм через освiту, змiнювати докумен-
ти, а держава йому не дозволя це робити – значить,
вiн пiдда ться дискримiнацii.
Новий зміст: гомосексуаліст хоче мати сім’ю, дітей, про-
водити гей-паради, пропагувати гомосексуалізм через освіту,
змінювати документи, а держава йому не дозволяє це робити
– значить, він піддається дискримінації.
ЩО Ж ТАКЕ
«ҐЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ»?
Теорія ґендеру виникла в 60-х роках XX століття. Теорети-
ки «ґендеру» почали відрізняти «стать біологічну» – жіночу чи
чоловічу, яка визначається структурою тіла – від «соціальної
статі», яку, відповідно до цієї теорії, людина може вибра-
ти сама. Відома американська транссексуалка Лінн Конвей
стверджує: «Коли ви хочете дізнатися, яку стать має людина,
–8–
запитайте її про це» 20.
Отже, «ґендер» – це сукупність психосоціальних якостей,
поведінки і відносин, які сформувалися в результаті впливу
культури та суспільства. Головна мета – ліквідація гетеросек-
суального поділу людей на чоловіків і жінок та заміна його
на новий поділ – відповідно до теорії «ґендеру». «Ґендерна
ідентичність – це усвідомлення індивідуумом своєї статевої
приналежності, суб’єктивне осмислення своєї статевої
ролі, яка виявляється в єдності статевої самосвідомості
та поведінки»21. «Ґендерні вчені» (наприклад, біолог Фаусто
Стерлінг) висунули безпідставне твердження про те, що існує
п’ять статей22.
Відповідно до цієї теорії, люди в суспільстві повинні
відрізнятися не за біологічною статтю, як це було
впродовж усіх тисячоліть, але перш за все – за прин-
ципом соціальної статі. Ґендерні ідеологи стверджують,
що біологічна стать не обов’язково повинна збігатися з
соціальною статтю. Біологічний рід, тобто чоловічий і жіночий,
більше не має бути розпізнавальним критерієм, бо це було б
дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної
ідентичності. Його місце має зайня-
ти стать, яку людина вибере сама
собі. Пункт 16.11.2. Резолюції
ПАРЄ 1728 (2010) вимагає
забезпечити
«офіційними
документами,
які
більш
відповідають
ґендерній
ідентичності особи», без
попереднього зобов’язання
пройти стерилізацію або
інші медичні процедури, такі
як операції зі зміни статі,
зміни функцій та гормо-
нальну терапію». Приклад
із Чехії: Євросоюз вимагав
від чеського міністерства
якомога швидше розгля-
нути заяви тих громадян,
які хочуть внести до своїх
20
Ірискіна І., Довгопол Г.: Аналіз соціальних потреб трансгендерних людей в Україні
www.insight-ukraine.org.ua
21
Лазар І.: Гендерна політика: поняття. Визначення. Управлінські підходи. Львів: Ліга-
прес. 2005, с. 13.
22
Гайденко В.: Гендер и сексуальность: хрестоматия. Сумы. 2009, с. 4.
–9–
паспортів зміни статі. Також у паспортах вже більше не буде по-
значатися сімейний стан, оскільки це могло б дискримінувати
інших (тобто гомосексуалістів)23.
ТРАГІЧНА ДОЛЯ ХЛОПЧИКА, ЯКОГО
ВИХОВУВАЛИ ЯК ДІВЧИНКУ
Про те, що ґендерна ідеологія є насправді деструктив-
ною, свідчить такий приклад. У 60-х роках ХХ століття
психіатр Джон Мані, працівник лікарні «Джон Гопкінс» в
Балтіморі, заснував першу клініку, яка займається практи-
кою зміни статі, під назвою Gender Identity Clinic (Клініка
ґендерної ідентичності). Джон Мані, який був прихильни-
ком популярної в 1960 – 1970 роки гіпотези про те, що ста-
тева ідентичність не обов’язково формується в утробному
періоді, а швидше, пов’язана з оточенням. На підтвердження
своєї теорії зі зміни статі, він вчинив жахливий експеримент
над хлопцем на ім’я Брюс Раймер. Коли
хлопцеві було вісім місяців, він був тяж-
ко поранений при обрізанні і внаслідок
недбалої хірургічної операції позбавив-
ся статевого органа. Через
це батьки вирішили піддати
свого сина операції зі зміни
статі. Мані переконав їх у
тому, що найкраще «пере-
творити» їхнього сина на
«доньку». Він порекоменду-
вав операцію, яка склада-
лася із клінічної кастрації та
Брюс ( Бренда ) Раймер
гормонального лікування. з 13 років почав поводити
Батьки погодилися. Так себе як хлопець і взяв собі
нове ім’я Девід
Джон Мані
Брюс «став» Брендою, а
Манi при оприлюдненi результатiв експерименту,
однобоко висвiтлював ту частину результатiв, якi
умовно пiдтверджували його гiпотезу,
й абсолютно iгнорував при цьому сам трагiчний
наслiдок експерименту
23
http://www.novinky.cz/domaci/211368-z-obcanskych-prukazu-zmizi-udaje-o-rodinnem-
stavu.html
– 10 –
штани поступилися спідницям.
Після операції доктор Мані, як терапевт, наглядав за хлоп-
цем більше 10 років та намагався переконати його, що він –
дівчинка. Батьки почали ставитися до дитини як до дівчинки.
Упродовж усього цього часу вчені та
соціологи говорили про досягнення Мані.
Лікарні всього світу перейняли проце-
дуру визначення статі. За теорію Мані
вхопилися феміністки, які вважали її
доказом того, що соціально-статевим
очікуванням надають неадекватного зна-
чення.
Але як закінчився цей «успішний»
експеримент, Мані замовчував. Хло-
Джанет Раймер
пець сприймав ці спроби як тиранію і вже
зі своїми близнюками
з 11 років він думав про самогубство. У 13
Брюсом та Брайаном
років, коли він дізнався про те, що з ним
зробили в дитинстві, почав поводитися
як хлопець, але жив з почуттям великого сорому. У 38 років
цей хлопець, вже з ім’ям Девід, покінчив життя самогубством.
Про це Мані мовчав, та до сьогодні хлопець на ім’я Брюс Рай-
мер вважається «науковим доказом» успішної теорії зміни
статті 24.
Психолог Столлер у 1968 році ввів термін «ґендер» в нау-
кову термінологію. Цей психолог вважав, що легше змінити
стать хірургічним шляхом, ніж психологічними методами
змінити «ґендерну ідентичність», тобто стать, яку людина
сама собі обрала.
На жаль, під тиском ЄС, МОЗ України прийняло бездумний
наказ, що дозволяє змінювати стать молодим людям з 18
років (раніше – з 25 років). Який свідомий своєї гідності лікар
може пристати на те, щоб «змінити» стать 18-річній людині,
яка ще не сформувалася як особистість!
БОРОТЬБА З ГОМОФОБІЄЮ
ТА ДИСКРИМІНАЦІЄЮ
Той, хто стверджує, що людина народжується одностате-
вою, на думку ґендерних ідеологів, має «ґендерні стереоти-
пи». Відповідно до Резолюції ПАРЄ No 1728 (2010), це твер-
дження є дискримінацією за ознакою сексуальної орієнтації
24
Gabrielе Kuby, Gender revolution – Il relativismo in azione, Edizione Cantagalli, 2008.www.
gabriele-kuby.de
– 11 –
та ґендерної ідентичності 25.
Також резолюція Європарламенту «Гомофобія в Європі»
(від 18 січня 2006 р.) визначає гомофобію як «ірраціональний
страх і відразу до гомосексуальності і до лесбіянок, геїв,
бісексуалів, і трансґендерних людей, що ґрунтується на
упередженні, подібному до расизму, ксенофобії, антисемітизму
та сексизму»26. 17 травня офіційно відзначається
Міжнародний день боротьби з гомофобією.
Організація ILGA-Europe, членами якої є об’єднання, що
займаються «захистом прав» ЛГБТ (організації лесбійок, геїв,
бісексуалів і трансґендерів) у 47-ми державах-членах Ради
Європи, оцінила юридичні документи з точки зору захисту
прав людини і дала найвищу оцінку за десятибальною шка-
лою Швеції (10), Бельгії (9), Голландії
(9), а негативні - Україні (-2), Росії (-2),
Туреччині (-1), Молдові (–1) 27. Рада
Європи видала низку документів про
боротьбу з гомофобією, наприклад –
Європейський договір про захист прав
людини (стаття 14, протокол No 12).
У 1997 році Рада Європи прийняла
«рекомендацію про прояви ненависті»,
де йдеться про гомофобію.
Європейська хартія стверджує, що
спорт є ключовим чинником соціальної
інтеграції (з урахуванням лесбіянок
та геїв), тому 25.11.2003 року Пар-
Спотворюючи свою природу, вони ламентська Асамблея Ради Європи
прийняла Рекомендацію (1635), де
також спотворюють і поняття.
закликає держави-члени розпочати
активну кампанію боротьби з гомофобією у спорті. У 2007
році було прийнято Резолюція EDLP, щодо свободи зборів
ЛГБТ-осіб, а у 2010 році Рада Європи прийняла Резолюцію
No 1728 (2010): Дискримінація за ознакою сексуальної
орієнтації та ґендерної ідентичності: «У зв’язку з цим Асам-
блея підкреслює особливу відповідальність депутатів у
25
Із Резолюції ПАСЕ1728 (2010 ): Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації та
гендерної ідентичності: «Парламентська Асамблея нагадує, що сексуальна орієнтація,
яка включає в себе гетеросексуальність, бісексуальність і гомосексуальність, є глибо-
кою складовою частиною особистості кожної людини». http://www.coe.int/t/r/parliamentary_
assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2010%5D/%5BApr2010%5D/Res1728_rus.asp
26
Игорь Кон. Гомофобия как форма ксенофобии. http://www.infoshare.ru/files/programmy/
msm/biblioteka/homophobia_stigma_and_discrimination/kon_homophobias_ksenophobia.pdf
27
http://www.radaeuropy.sk/?boj-proti-homofobii
– 12 –
справі ініціювання та сприяння законодавчим змінам»28.
При обговоренні цієї Резолюції якась Доріс Штамп від імені
фракції соціалістів піддала критиці одного німця-католика,
що назвав гомосексуалізм гріхом, яким був порушений союз
чоловіка і жінки. Жан-Поль Лекок від імені Європейської
об’єднаної групи лівих заявив: «Не треба лякати Раду
Європи релігійними групами». А Ельвіра Ковач, яка
представляє групу Європейської Народної партії назвала
«поширеним забобоном» те, що гомосексуалізм вважа-
ють хворобою. «Ще 20 років тому Всесвітня Організація
Охорони Здоров’я заявила про те, що такий підхід не є на-
уковим», – зазначила Ковач. У цьому питанні всі групи ПАРЄ
були одностайними 29.
ОДНАК МИ НЕ МОЖЕМО ЗАЛИШИТИ
ЦЕ ПИТАННЯ БЕЗ УВАГИ!
Справді, у 1992 році ВООЗ виключила «гомосексуалізм»
з переліку діагнозів хвороб. Це зробила ще раніше і Аме-
риканська психіатрична асоціація (АПА), яка виключила
гомосексуалізм зі свого «Довідника з діагностики та статисти-
ки», тобто з переліку психічних розладів 30.
Чому Американська психіатрична асоціація перестала
вважати гомосексуалізм психічним розладом?
Передісторія цього рішення така – гомосексуалісти,
натхненні перемогами у вуличних боях з поліцією кінця 60-х,
розпочали масову атаку на Асоціацію. Радикальні активісти-
гомосексуалісти погрожували заворушеннями, і УВАГА
(!) звинуватили медиків у ДИСКРИМІНАЦІЇ. Не в науковій
неточності, не в науковій помилці, не в дослідних прорахун-
ках. Воно й зрозуміло. Для того, щоб звинуватити в помилці,
треба чимось своє звинувачення підкріплювати. Потрібно
спростувати помилкове судження. Ніхто нічого не спростову-
вав. Ні клінічних, ні наукових аргументів для зміни оцінки не
було. Ніяких досліджень узагалі не проводилося.
Колишній член АПА Джефрі Сатіновер у книжці
«Гомосексуальність та політика правди» (1996) стверджує:
голосування АПА за нормалізацію гомосексуальності було
продиктоване політикою, а не наукою. Фактично ж, за слова-
ми доктора Сатіновера, п’ять років після того неофіційне опи-
http://www.aravot.am/ru/articles/politics/78265/view
Там само.
30
http://www.cmserver.org/library/cat/homosexuality.php?id=33
28
29
– 13 –
тування 2500 американських членів АПА виявило, що 68% з
них, як і раніше, вважають гомосексуальність психічним по-
рушенням.
До речі, у 2009 році та сама АПА та її боягузливі чле-
ни в наказовому порядку заборонили психотерапевтам
обговорювати з клієнтами методики, спрямовані на зміну
сексуальної орієнтації. Тобто гомосексуаліст, який хоче об-
говорити свою ситуацію, не може отримати психологічної
допомоги, а відтак опиняється в безвихідному становищі і
нерідко вбиває себе буквально. Адже не секрет, що ста-
тистика самогубств та захворювання на СНІД в у гей-
спільнотах просто «зашкалює»...
Замість того, щоб орієнтуватися на АПА й викрес-
лювати слідом за нею гомосексуалізм зі списку хворіб,
ВООЗ могла б провести справжнє наукове дослідження
соціальної прийнятності гомосексуального способу життя й
проаналізувати наявні щодо цього медичні факти. З медичної
точки зору, такий спосіб життя ніяк не можна вважати «ба-
жаним». Він пов’язаний із безліччю серйозних захворювань,
(не кажучи вже про СНІД), що впливають не лише на окре-
му людину, а й на суспільство в
цілому.
Лауреат премії Асоціації
психоаналітиків
Британсь-
кого
товариства
охорони
здоров’я Чарльз Сокарідес
вивчав цю проблему близь-
ко сорока років. За його
оцінкою,
гомосексуальність
людини
визначається
не
стільки біологічними, скільки
соціальними чинниками. А це
означає, що орієнтація може
коригуватися за допомогою
психотерапії.
Сокарідес категорично відкинув офіційну рекомендацію
APA не чинити опору своїм сексуальним бажанням. За сло-
вами професора, саме така позиція психіатрів призвела
до ситуації, коли гомосексуаліст, який бажає позбутися від
позбутися протиприродного нахилу, не може пройти курс
лікування.
За дослідженнями дослідженнями Сокарідеса, «май-
же половину тих, хто бере участь у гомосексуальних діях,
супроводжують ознаки шизофренії, параної, латентної
– 14 –
псевдоневротичної шизофренії або перебувають у владі
маніакально-депресивних реакцій».
Колегам Сокарідеса з NARTH (National Association for
Research and Therapy of Homosexuality – Національної асоціації
дослідження
та
лікування
При порiвняно мiзернiй кiлькостi
гомосексуалізму)
гомосексуалiстiв, вони «дарують»
вдалося домогти-
ся лікування при-
вропi майже половину всiх
близно
третини
заражень ВIЛ
хворих. Можливо,
саме ці результати
викликали хвилю протестів проти діяльності Асоціації.
Вже в нашому столітті американський психіатр Роберт
Спітцер з університету Колумбії (Robert L. Spitzer) опублікував
ще більш утішну статистику. Після курсу психотерапії, гетеро-
сексуалами стали шістдесят шість відсотків чоловіків і сорок
чотири відсотки жінок. У них склалися стійкі відносини з пред-
ставниками протилежної статі, і, головне, повністю зник потяг
до представників своєї статі 31.
Сучасна ситуація, коли в гомосексуалістів не з’являється
бажання лікуватися від своїх схильностей, тому що
суспільство починає до них звикати, робить їх небезпечними
для оточуючих. Адже твердження про те, що гомосексуалісти
це – безневинні люди, яких всі кривдять, дуже далеке від
реальності. Насправді, гомосексуалісти проводять у світі
агресивну політику. Вони проводять тренінги для «своїх»,
на яких вчать пишатися своєю гомосексуальністю і на яких
вони перетворюються на жорстоких і цинічних людей. На
Заході вони ніколи не забудуть подати до суду на тих, хто
нібито порушує їхні «права». Безліч людей постраждало
від цих судових переслідувань лише за те, що не вважають
гомосексуалізм нормою.
ІНША МЕТА ГОМОСЕКСУАЛІСТІВ – ЛОВИТИ У СВОЇ ТЕНЕ-
ТА ЯКОМОГА БІЛЬШЕ МОЛОДІ.
Потреба в нових відчуттях змушує їх шукати нові
зв’язки, і тут багато хто з них не гребує нічим, адже їм
потрібні постійно нові й нові відчуття. За словами одного
з них – «старі набридають або стають лисими, товстими
і мерзенними». Ось далеко не повний перелік способів
втягування до своїх лав нових жертв, складений зі слів
самих же збоченців:
31
http://love-contra.org/index.php/expert/issue/222/
– 15 –
1. 1. Споюють підлітка чи хлопця, ґвалтують, на ранок він
прокидається – все! «Ти вже такий, як ми!».
2. 2. Ґвалтують в армії, у в’язниці. Потім виробляється по-
гана звичка.
3. Ловлять хлопчиків і привчають до цієї справи –
педофілія. Тому у всіх країнах гомосексуалісти всіма силами
намагаються проникнути до шкіл і навчальних закладів, щоб
мати доступ до дітей.
Те, що збільшення кількості гомосексуалістів тісно пов’язане
з насильством не випадково, адже насправді людей, які на-
роджуються з цим психічним відхиленням украй мало.
Ось і доводиться збоченцям таким чином розширювати
своє гріховне коло. Так само широко використовується еле-
ментарний обман. Для цього придумують різні терміни, що
маскують справжні назви, наприклад, квір-вечірка (квір – зна-
чить для гомосексуалістів та тих, хто їх підтримує) або рекла-
мою заманюють у «арт-клуби». Туди, нічого не підозрюючи,
приходять підлітки, де їх професійно зваблюють, і потім бать-
ки замість того, щоб побачити свого сина з нареченою, ба-
чать його в обнімку з особою своєї статі.
Іншою небезпекою для суспільства є те, що в Європі на
частку зараження статевим шляхом припадає 50,2% усіх
зареєстрованих випадків ВІЛ/СНІДу. І 41,3% з них – гомосек-
суальний, тобто від чоловіка до чоловіка. Отже, при порівняно
мізерній кількості гомосексуалістів, вони «дарують» Європі
майже половину всіх заражень ВІЛ, і це при тому, що від жінки
до чоловіка і навпаки заражається лише 8,9% 32.
ҐЕНДЕР ТА РЕЛІГІЯ
У навчальному посібнику «Основи теорії ґендеру», затвер-
дженому Міністерством освіти і науки України та виданому
за підтримки фонду Дж. Сороса «Відродження» і програми
«рівних можливостей» ПРООН, докладно розглядаються
відносини ґендеру та релігії 33. Автори підручника вважають,
що, порівняно із Заходом, в Україні ґендерні дослідження
релігії представлені дуже слабко через занадто сакральний
характер релігійного життя.
Ґендерні теоретики вважають, що релігійні і теологічні тек-
сти написані чоловіками і тому вони мають дискримінаційний
характер для жінок. Особливо нечутливим до ґендерних
http://www.health.gov.ua/health.nsf
Київський інститут гендерних досліджень: Основи теорії ґендеру. Навчальний посіб-
ник, 2004. http://ukraine2015.org.ua/img/library/o_t_gendera_maket.pdf
32
33
– 16 –
реформ вважається Православ’я, де суворо зберігаються
традиційні погляди на ролі чоловіка та жінки, а також є кате-
горично неприпустимим рукопокладання жінок у священичий
сан.34
Таких традиційних поглядів дотримуються фактично всі
релігійні конфесії України.
Розглядаючи релігію в ґендерній перспективі, головною ме-
тою проголошується «оновлення ґендерної справедливості»,
руйнування «ґендерних стереотипів» в релігії, зміна «сек-
систських стереотипів» у Церкві.
У жовтні 2010 року колишній доповідач департаменту освіти
ООН Вернор Мунозе в інтерв’ю для «Радіо Нідерланди» вка-
зав на те, що однією з найбільших проблем в освіті є недолік
боротьби з «патріархальною культурою» і що «релігія є
найбільшою проблемою, яка існує у всіх культурах»35. Чи не
здається вам, що це ми вже колись чули?
ПЛОДИ «ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ»

«Ґендерна рівність», що вже принесла свої плоди на Заході,
істотно пов’язана із просуванням гомосексуалізму як
національної політики. Вона також поєднується з законами
про ювенальну юстицію, які забороняють виховувати влас-
них дітей. Батьки навіть не можуть зробити власним дітям
зауваження, коли ті завинили. Зауваження оцінюється як на-
сильство, а у випадку, коли ображена дитина під дією емоцій
зателефонує на номер «гарячої телефонної лінії», тоді її забе-
руть у батьків і можуть віддати на перевиховання «іншим бать-
кам», наприклад, гомосексуальній «подружній парі», яку пода-
ють як приклад ідеальної сім’ї. Батьків можуть навіть заареш-
тувати та ув’язнити за так зване насильство в сім’ї. Такі закони
просуваються і в нашій країні: про «гарячу телефонну лінію»
та «сімейне насильство» часто говорять чиновники, напри-
клад, колишній міністр Р. Сафіуллін, який ще не так давно очо-
лював Міністерство у справах сім’ї та молоді. Звичайно, вони
висловлюються двозначно, щоб просунути цю згубну систему
до українського законодавства. У закони впроваджується така
термінологія («розмиті» терміни), яку потім ґендерні ідеологи
пояснюють у потрібному їм значенні.
Приклад «ґендерної рівності»: звертання «мама»,
Там само.
http://res.claritatis.cz/zpravy/z-domova/delegt-osn-oznail-nboenstv-za-nejvt-problm/4254?P
HPSESSID=62638cda8a0ec 91459d0eee2a5b8af1f
34
35
– 17 –
«тато», «чоловік», «жінка» у навчальних закладах Каліфорнії
заборонено. Студенти-хлопчики в рамках ґендерної рівності
навіть можуть користуватися жіночим туалетом. Губернатор
штату сказав батькам: «Ваші старі моральні цінності не ма-
ють ніякого значення щодо нового духу гуманізму, який не
терпить опозиції. Соціально-сексуальна індоктринація є
проблемою сучасного світу». За словами губернатора від
Демократичної партії США, кожен заклад у штаті в державі
буде означений як гомосексуально-
бісексуальний і транссексуальний.
Закони «про ґендерні стереоти-
пи» та «ґендерну освіту» насправді
дискримінують
батьків-християн
та їхніх дітей. Через впровад-
ження «ґендерних цінностей» та
«ґендерного мислення» в США
вже немає жодного параграфа,
який би охороняв дітей-християн
та їхні моральні цінності. Переваж-
на більшість людей, які зберігають
здорові моральні засади, стають
жертвами меншини, яка, використо-
вуючи структури влади, установлює
диктатуру антицінностей.
У рамках ґендерної юстиції в
Каліфорнії був ухвалений закон АВ394, відповідно до якого
карається кожен, хто публічно або в присутності лише одно-
го гомосексуаліста висловиться, що шлюб між чоловіком і
жінкою є єдино
правильним. За-
У закони впроваджу ться така
кон АВ394 це
кваліфікує
як
термiнологiя («розмитi» термiни),
«harassament»,
яку потiм гендернi iдеологи
тобто «тиранія»,
пояснюють у потрiбному iм значеннi.
а за такий зло-
чин застосову-
ються каральні
санкції.
Досліджуючи «ґендерну теорію», нормальна людина
відчуває, що втрачає розум. Параграф одного «ґендерного»
закону дозволяє хлопчикам одягати спідниці, фарбува-
ти губи, волосся тощо. Коли батьки висловилися проти цих
законів, то зіткнулися з «ґендерною чутливістю», «ґендерною
толерантністю» та з «ґендерної свободою».
– 18 –
Пропаганда гомосексуалізму не оминула й дітей Литви,
яка вже давно прийняла політику ЄС. У дитячих садках вже
впроваджується рекомендована Євросоюзом програма, в
якій передбачається
читати малюкам каз-
Переважна бiльшiсть людей,
ки про двох закоха-
яка зберiга здоровi моральнi
них принців. Молодші
школярі Вільнюса, на-
засади, ста жертвою
слухавшись з пелю-
меншостi, яка використовуючи
шок подібних історій,
граються у «геїв» на структури влади, установлю .
перервах.
диктатуру антицiнностей.
Батьки однієї зі шкіл
м. Вільнюса звернули-
ся до Парламенту Євросоюзу з проханням захистити дітей
від тотальної пропаганди гомосексуалізму через ЗМІ і школу.
Таке рішення батьки прийняли, дізнавшись, що їхні діточки на
перервах граються не у війну, а, вішаючись один на одного,
зображають гомосексуалістів..
Нова людина не виникає
просто так,
за
щучим
велінням: її потрібно зро-
стити, виплекати, виховати.
Саме таке завдання ставили
перед собою член віденської
міськради Рената Браунер і
керівниця проекту Даніела
Орнер, відкриваючи в 1999
році «Fun & Care» («Заба-
ва і турбота») – перший
в австрійській столиці
«статтевочутливий»
(geschlechtssensibel)
ди-
тячий садок. Можна поду-
мати, що в такому садку
Ілюстрація в дитячій книжці
створюються
найкращі
«Король і король», яку схвалено для
умови як для дівчаток, так
навчальних закладів
і для хлопчиків – згідно
їхніх природних особливостей, схильностей та інтересів.
НІЧОГО ПОДІБНОГО. Втілюючи ґендерні теорії в життя,
організатори намагаються «відкрити хлопчикам та дівчаткам
якомога більше нових і різнобічних доріг для досягнення
дійсної рівності шансів (у виборі професії, партнера тощо)».
Дітям пропонуються «нові, відмінні від звичних рольових
– 19 –
стереотипів, альтернативні можливості». Як це реалізується
на практиці?
Дуже просто. Дівчаток вчать грати в футбол, користу-
ватися інструментами, відбирати у хлопчаків машини,
«відвойовувати» місце в гардеробі, домагатися свого криком
і силою. Хлопцям показують, як грати з ляльками, знайомлять
їх з масажем і доглядом за тілом, видають кожному сумочку
з косметикою, пояснюють, що означає бути красивим, наряд-
жають у сукні принцеси, фарбують нігті, допомагають звикати
до пасивної ролі: терпіти, просити про допомогу, поступатися.
Зразками для наслідування є виховательки і вихователі, які
часто виконують нехарактерні для їхньої статі ролі.
Завдяки «ґендерній рівності» та «ґендерним законам» в
освіті, діти з 5-ти років будуть мати порушення в психіки. ОСЬ
ТАКА ВАМ «ЗАБАВА І ТУРБОТА»!
Щоб дізнатися, в якому вигляді подається заплутана
і протиприродна ґендерна нісенітниця школярам, мож-
на зазирнути, наприклад, до «Методичного посібника для
вчителів біології, німецької, англійської, етики (!), історії та
суспільствознавства, латинської мови та психології середніх
шкіл і гімназій міста Берліна». Цей посібник має назву (просимо
не падати) «Лесбійські та педерастичні способи життя». Вида-
ний він інститутом шкіл та ЗМІ штату Берлін-Бранденбург під
управлінням Сенату м. Берліна з
освіти, науки та досліджень і Се-
нату м. Берліна щодо інтеграції,
праці та соціальної політики в
2006-му і в 2008-му роках.
Як
стратегія
заплутуван-
ня статей втілюється в жит-
тя, можна дізнатися з цього
172-сторінкового
шкільного
посібника, в якому, крім вивчення
теоретичного та інформаційного
матеріалу, заохочується нала-
годжувати зв’язки з місцевими
організаціями гомосексуалістів,
запрошувати на уроки їхніх
представників,
переглядати
Обкладинка книжки для дітей, яку
фільми, а також грати в рольові
схвалено для розповсюдження у на-
вчальних закладах: «Тато, тато і я»
ігри, наприклад: «Ти сидиш за сто-
ликом у барі для гомосексуалістів
і хочеш здобути сьогодні симпа-
тичного хлопця в ліжко. З’являється новий відвідувач, якого
– 20 –
ти вважаєш привабли-
вим. Як ти використаєш
свій шанс?».
Або:
«Тебе
звати
Петер, тобі 29 років.
Ти
хочеш
офіційно
з ар е є с т ру в ат и
співжиття
зі
своїм
«другом»
Кемалем.
Сьогодні ви збираєтеся
розповісти про це його
мамі».
Або:
«Тебе
звати
Евеліна Майєр. Тобі
19 років. Ти хочеш
зареєструвати співжиття
із твоєю «подругою»
Катрін. Сьогодні ви йде-
те до «лютеранської
священиці»
фрау
Шульц, тому що хоче-
Руки педофілів уже тягнуться до наших
те «вінчатися в церкві»
дітей – цей «підручник» (видавництво
тощо.
«Країна мрій») планується поширювати
А П О Ф Е О З О М
в українських дитячих садках.
європейського вихован-
ня дітей є німецький «Довідник для батьків із сексуального
виховання дітей від року до трьох років», у якому йдеться про
необхідність взаємного (!) дослідження та стимуляції (!) ста-
тевих органів дітей та їхніх батьків. Ця, схожа на настільну
книгу педофіла брошурка, встигла за шість років розійтися
тиражем 650 000 примірників (не враховуючи Інтернету), пер-
ше, ніж обурені батьки та представники консервативної преси
забили тривогу, і Міністерство у справах сім’ї, жінок та молоді
змушене було припинити її розповсюдження 36.
ЗАКОНИ ТА ФІНАНСУВАННЯ
ҐЕНДЕР-ПРОГРАМ
Колишній міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Р.С.
Сафіуллін вказував на те, що головними законами ґендерної
рівності є: Конвенція ООН з питань ліквідації всіх форм
дискримінації, що стосуються жінок (1979), Закон «Про за-
безпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
36
http://www.volksdeutsche-stimme.de/presse/gender_171109.htm
– 21 –
(2005), Указ Президента України (від 26 липня 2005 року)
«Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів
виконавчої влади, що стосується забезпечення рівних прав
та можливостей жінок і чоловіків», Закон «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України» у зв’язку із прийнят-
тям Закону України «Про забезпечення рівних прав та мож-
ливостей жінок і чоловіків» (2008). У 2006 році було прийня-
то державну програму з утвердження ґендерної рівності в
українському суспільстві на період до 2010 року 37.
Україна також зобов’язалася дотримуватися ґендерної
рівності (разом з главами 189-ти держав), підписавши у вересні
2000 року Декларацію Тисячоліття ООН відповідно до восьми
«Цілей розвитку тисячоліття» («Millenium Development Goals»,
MDG)38. 23 вересня 2010 року на засіданні Генеральної Асамблеї
ООН (Саміт ЦРТ) з питань Цілей Розвитку Тисячоліття, Пре-
зидент України двічі заявив, що пріоритетним завданням
України є досягнення ґендерної рівності. Сподіваємося, що і
наш Президент, Гарант Конституції, був обманутий двознач-
ною термінологією.
Разом з тим 18 вересня 2010
року в Женеві Генеральний се-
кретар Організації Об’єднаних
Націй Пан Ґі Мун закликав
країни призупинити закони, які є
дискримінаційними щодо геїв та
лесбіянок 39.
Ґендерні
програми
фінансуються ЄС, ПРООН, Ра-
дою
Європи,
Міжнародною
організацією праці та організацією
ЮНІСЕФ, німецьким політичним фондом Генріха Бьол-
ля, Європейською програмою фонду Сороса в Україні
«Відродження» і подібними структурами. Особливо актив-
ними українськими організаціями є організації: «Крона», «Ла
Страда» та інші. Яскравим прикладом того, на що витрачає
гроші Європейська Комісія, є повідомлення від 30 жовтня
2010 року, в якому говориться, що ЄК спонсорувала 124 тисячі
євро на 5-денну конференцію геїв, лесбіянок, транссексуалів
та інтерсексуалів у Гаазі на теми: «Ґендер і сексуальність в
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1834-2006-%EF
http://demoscope.ru/weekly/2004/0179/barom01.php
39
http://www.news.gay.by/news/2010-09-18-3268
37
38
– 22 –
ЗМІ», «Хто є гермафродитом» тощо.40
Більш докладно про фонди, що фінансують ґендерну
політику можна дізнатися в додатку в кінці брошури.
Ґендерні програми широко рекламуються вітчизняними
ЗМІ. Прикладом може бути спільний проект «Нашого радіо»
та ЄС – «Європа в серцях українців». Наполегливо просуває
«ґендерну рівність» у своїй авторській програмі «Ініціативи»
директор європейської програми Міжнародного фонду
«Відродження» (фонд Сороса) Ірина Солоненко, керівник фон-
ду Генріха Бьолля в Україні Іванна Пекар, колишній директор
департаменту сімейної та ґендерної політики Міністерства
України у справах сім’ї, молоді та спорту Елла Ламах 41. До по-
долання «ґендерних стереотипів» закликає також щотижнева
програма на УТ-1 «Легко бути жінкою», де популяризуються
одностатеві «шлюби».
13.09.2010 року в пресі було опубліковано повідомлення,
що в Україні було створено Експертну раду з розгляду заяв про
факти дискримінації за статевою ознакою 42. Очолила раду
Світлана Толстоухова. «До її складу увійшли кращі практики
і експерти державних, громадських (зокрема й міжнародних)
організацій з питань запобігання дискримінації за ознакою
статі, протидії ґендерному насильству, протидії торгівлі
людьми»43. (Зауважте, що «ґендер» також просувається за
допомогою так званих програм проти насильства в сім’ї та
торгівлі людьми). А приводи для обвинувачення в так званій
40
http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/europe/eu/8098792/European-Commission-
spent-124000-on-gay-activists-conference.html
41
http://www.esua.info/show/167--1800-1900.html
42
http://human-rights.unian.net/ukr/detail/194690
43
Там само.
– 23 –
дискримінації в Україні, звичайно ж, знайдуться, бо Україна є
ще країною, у якій все-таки поважаються традиційні і просто
нормальні людські цінності.
СТАНДАРТИ ЄВРОСОЮЗУ –
«ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ»
Стандарти ЄС, що стосуються ґендерної рівності, є части-
ною як первинного, так і вторинного законодавства ЄС 44. Їх
було встановлено у кількох статтях Амстердамського догово-
ру 1997 року і було включено до Директив. Усі ці пункти було
перенесено в законодавство держав, що входять до скла-
ду ЄС. Договір про створення ЄС зобов’язує дотримуватися
«ґендерної рівності» та забезпечувати принцип рівної оплати
за однакову працю. Крім того, в Амстердамському договорі
з’явилася нова стаття 13, яка уповноважує Раду Міністрів
вживати «необхідні санкції» проти дискримінації на підставі
расового або етнічного походження, релігії чи сексуальної
орієнтації.
Крім вторинного та первинного законодавства, є ще ма-
сив законодавства ЄС (2), яке разом з п’ятьма програмами
та низкою нормативних актів вказує на актуальність про-
блеми ґендерної рівності для політики ЄС 45.
Про те, що Україна не лише не підтримує європейські
стандарти, а й змушує одностатеві «сім’ї» почуватися
дискримінованими,
заяви-
ла віце-президент жіночого
об’єднання «Сфера» Анна
Шаригіна. Про це йшлося
на харківській конференції
«Українцям
треба
відмовитися від застарілих
сімейних
стереотипів»46.
Це й не дивно, бо на сайті
об’єднання «Сфера» відверто
заявлено про те, що вони про-
сувають інтереси лесбіянок і
ЛГБТ.
У розмові для Deutsche Welle А. Шаригіна говорить, що
українцям треба відмовитися від думки, що жінка – це
http://www.pdp.org.ua/index.php/2009-02-09-14-31-13/i-i--i-ii/1012-3-a6
http://www.pdp.org.ua/index.php/2009-02-09-14-31-13/i-i--i-ii/1012-3-a6
46
http://www.civicua.org/news/view.html?q=1458678
44
45
– 24 –
обов’язково красуня-господиня, а чоловік – сильний і году-
вальник сім’ї. І це ще не все, що змінює ґендерна теорія.
Ґендерні ідеологи в ЄС вважають зображення матері, яка
обіймає своє улюблене дитя, сексистським зображенням,
яке дискримінує жінок. Ніби це зосереджує увагу суспільства
лише на репродуктивній частини жіночого тіла. Але як бути
з глибокими материнськими почуттями й взаєминами між
матір’ю та дитиною? Про це ґендерні ідеологи мовчать.
Незрозумілим є також рішення Ради Європи, відповідно до
якого вона (Рада Європи) відмовляється від вживання слів
«мама» і «тато», замінюючи їх безликим словосполучен-
ням «один із батьків»47. Представник соціалістичної партії
Швейцарії Доріс Штамп, член Комітету рівних можливостей
жінок і чоловіків у Раді Європи, вважає, що вживання цих
слів є дискримінацією одностатевих шлюбів. Але чому 1-2%
«популяції» гомосексуалістів від загальної кількості населен-
ня повинні дискримінувати більшість, яка з дитинства вживає
слова «тато» і «мама»? Також, відповідно до ґендерної теорії
репродуктивне життя жінки порівняно із життям чоловіка є
дискримінаційним елементом, який нібито є невигідним для
жінки та її кар’єрного зросту. Образ матері, яка з любов’ю і
жертовністю виховує своїх дітей, передаючи їм сімейні
цінності, вважається «застарілим ґендерним стереотипом».
Як повідомили в Держдепартаменті США, з лютого 2011
року в заявах на отримання паспорта вносяться незначні
зміни. У графі про батьків слова «батько» і «мати» буде
замінено на «батько 1» і «батько 2». Як сказано в поясненні на
сайті Держдепартаменту, «ці поліпшення зроблені, для того
гарантувати нейтральне позначення статі батьків дитини і на
знак визнання різних типів сім’ї». Бренда Спрагу, помічник за-
ступника держсекретаря для роботи з паспортами, сказала,
що це рішення було прийнято аж ніяк не з політкоректності.
«Ми вважаємо, – повідомила Спрагу, – що сьогодні ми
зустрічаємося із ситуаціями змін у медицині і технологіями
відтворення людини, яких не можна було очікувати 10-15
років тому». Організації гомосексуалістів і лесбіянок гаряче
вітали рішення Держдепартаменту. За словами Дженніфер
Крайслер, яка очолює «Раду за рівність сімей» (Family Equality
Council), «заміна термінів «батько» і «мати» на більш глобаль-
ний термін «один із батьків», дозволить багатьом різним ти-
пам сімей звертатися за паспортами для своїх дітей без по-
чуття вини, ніби держава не визнає їх сім’ями» 48
47
http://www.svpressa.ru/world/article/29917/
http://arhivar-rus.livejournal.com/238368.html
48
– 25 –
СИСТЕМА ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЗМУШЕНА ВІДМОВИТИСЯ ВІД
«ЗАСТАРІЛИХ СІМЕЙНИХ СТЕРЕОТИПІВ»
Ґендерні програми вже посилено впроваджуються і до
українських шкіл. Але, мабуть, недостатньо. Ось що думають
ґендерні ідеологи про впровадження ґендеру в освіту: «Закон
України «Про освіту» не відповідає сучасним тенденціям
розуміння і розрізнення понять «стать» та «ґендер»,
сьогоднішньому стану державної ґендерної політики...»49.
Ця цитата є прикладом того, наскільки «ґендерне поняття»
йде в розріз із традиційними засадами, що склалися в Україні
упродовж тисячоліть.
Важливий аспект належить дошкільному та шкільному
«ґендерному перевихованню». Так, було проведено
«ґендерну експертизу» шкільних підручників та освітніх про-
грам, включаючи програми дошкільного виховання50. На
всеукраїнському освітньому ґендерному форумі «Через освіту
до рівності» взяло участь понад триста вчителів, студентів,
працівників Міністерства освіти і науки Обговорювався
зміст «ґендерних стереотипів» в підручниках, осо-
бливо у таких як «Буквар» та «Читанка», де, на пере-
конання ґендерних ідеологів,
«аж до сьогодні пропонують-
ся
ґендерно-стереотипні
професії» (чоловіки – пере-
важно космонавти, механіки,
водії, майстри, вчені, а жінки
– домогосподарки, медсе-
стри, вчителі, лікарі).
На жаль, ґендерна теорія
з кожним днем все більше
впроваджується в суспільну
та
законодавчу
сфери.
Ілюстрація до тренінгу «Школа проти СНІДУ»,
Тільки за період з 30 ве-
який проводиться в школах України
ресня 2010 року здійснено
такі заходи: оголошено конкурс на кращий ґендерний урок у
школі; громадська організація «Європейський вибір» разом
із регіональним представництвом dvv-international розробляє
49
Плахотник О. Официальная гендерная политика в школьном образовании: общий
обзор. Журнал Крона 2/2009 (22) www.krona.org.ua
50
Гендерное равенство и права детей. Газета «Украина–Евросоюз», No2, 2010 г., с. 11.
– 26 –
проект
ґендерного
навчання,
а
та-
кож
для
навчан-
ня роботи із ЗМІ51;
Інститут ґендерних
трансформацій
(Полтава)
також
впроваджує «ексклю-
зивну програму для
дорослих» у формі
клубів52. У вересні
2010 року в деяких
університетах України за фінансової підтримки «Програми
рівних можливостей та прав жінок в Україні» (спільний проект
Євросоюзу та ПРООН) було
створено п’ять ґендерних ка-
РОЗДIЛ III
федр53 (про це гордо заявили
ДЕ I ЯК ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ГЕНДЕРНI ВIДМIННОСТI
координатор цієї програми
§ 18. Сучасна родина i подiл домашньої праці
Лариса Кобелянська і на-
Матеріал параграфа познайомить вас з типами пра-
чальник відділу Міністерства
ці, допоможе визначити відмінності між оплачуваною та
неоплачуваною працею, виявляти позитивні наслідки для
освіти і науки України Алла
всієї родини гендерно справедливого розподілу сімейних
обов’язків.
Середницька); були передані
техніка та устаткування для
кожного з університетів за-
гальною
вартістю
7000
євро54; у жовтні 2010 року
німецький політичний фонд
Генріха Бьолля оголосив кон-
курс на кращий ґендерний
підручник для факультетів
журналістики55.
«СЕКСУАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ»
ОБОВ’ЯЗКОВЕ ДЛЯ ВСІХ ДЕРЖАВ ООН?
На засіданні ООН від 25 жовтня 2010 року відбулося об-
говорення доповіді колишнього спеціального референта в
галузі освіти Вернора Мунозу, який запропонував ввести
http://www.civicua.org/news/view.html?q=1476338
http://www.civicua.org/news/view.html?q=1471059
53
http://www.civicua.org/news/view.html?q=1471570
54
Газета «Украина-Евросоюз», No2, 2010 год. Гендерное равенство и права детей, стр.14.
55
http://www.boell.org.ua
51
52
– 27 –
обов’язкове «всенародне» і «всесвітнє» сексуальне вихован-
ня для дітей від 5 років у всіх державах ООН56, що виклика-
ло бурхливу дискусію. Дуже багато держав виступило проти,
особливо африканські, які заявили, що немає жодного такого
«права людини на сексуальне виховання». З іншого боку, цю
пропозицію підтримали представники держав Європейського
Союзу, Канади, а також нинішній доповідач в галузі освіти
пан Кішор Сінг з Індії..
Головна думка книги, що стала
підставою для пропозиції запровади-
ти обов’язкове сексуальне виховання у
всіх державах ООН, така: «радість сексу
повинна бути головною метою загаль-
ного сексуального виховання». Метою
введення сексуального виховання є га-
рантований державою «курс на зняття
почуття сорому, яке обмежує еротику,
коли розглядати її лише як можливість
розмноження». «Права людини можуть
бути повністю гарантовані лише тоді,
коли діти будуть проходити курс загаль-
ного сексуального виховання відразу, на
початку шкільного навчання»57.
В ЄС вводиться сексуальне вихован-
ня для дітей, починаючи з дитсадків, адже дитина повин-
на знати, як вибирати собі орієнтацію. У вересні 2010 року
муніципальна влада Тель-Авіва прийняла рішення ввести
в програму міських шкіл обов’язковий курс, який підвищить
«рівень толерантності» підлітків у ставленні до геїв, лесбійок,
бісексуалів і транссексуалів58.
Вже з серпня 2011 року голландські школярі прочитають у
своїх підручниках з біології про те, що подружні пари можуть
складатися з двох чоловіків або двох жінок.
З вересня 2011 року чеське міністерство ввело уроки сек-
суального виховання, де дітей вже з першого класу мали на-
вчати аморальнної поведінки59, а в українських підручниках
статевого виховання для дітей молодшого віку, які широко
розповсюджуються в дитячих садках, уже зараз ваші діти
56
http://res.claritatis.cz/zpravy/z-domova/delegt-osn-oznail-nboenstv-za-nejvt-problm/4254?P
HPSESSID=62638cda8a0ec 91459d0eee2a5b8af1f
57
Див. там само.
58
http://feminist.org.ua/news/n10/example/index.php?id=176
59
http://www.nesexuveskole.cz/Konecne_to_chapu_46.jpg
– 28 –
зможуть прочитати, що
«хлопчикам
подоба-
ються дівчатка, але є й
такі, яким подобаються
хлопчики»60.
Як вам ця новина,
дорогі батьки,
ЧИ ХОЧЕТЕ ВИ, ЩОБ
ТАК НАВЧА ЛИ ВАШИХ
ДІТЕЙ? До речі, після
численних
протестів
громадських організацій та батьків, підручник з сексу-
ального виховання у Чехії поки що відмінили.
У наші українські школи також агресивно впроваджу-
ються програми сексуального виховання. Найчастіше
це відбувається на уроках «Основи здоров’я» або
на спеціальних тренінгах, наприк лад: «Школа проти
СНІДу» (автори Т. Воронцова, В. Пономаренко, видав-
ництво «А латон»). Також у цих підручниках і тренінгах
є спеціальні розділи про те, що таке «ґендер» та
«ґендерні стереотипи».
Про величину масштабів упровадження ґендеру в
державну політику можна судити з проектного докумен-
ту ПРООН – «Програма рівних мож ливостей та прав
жінок в Україні»61. Пропонуємо вам невеликий аналіз цієї
програми в додатку в кінці брошури.
НОВИЙ ПРОЕКТ «ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ» –
«Я – ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»
14 травня 2008 Рада Європи разом із Міністерством у
справах сім’ї, молоді та спорту розпочали спільний «Проект
із зміцнення та захисту прав жінок і дітей в Україні» (TRES)
на суму 1,2 млн. євро, який буде тривати аж до 25 листо-
пада 2015 року – Міжнародного дня боротьби з ліквідацією
насильства над жінками. Давайте розглянемо, яким чином
Рада Європи зміцнює та захищає права наших жінок.
З 1 серпня 2010 року «ґендер-гей політика» вийшла під гас-
60
С. 132. С. 132. Відверта розмова про «Це». Для дітей молодшого та середнього шкіль-
ного віку. Під загальною ред. Пере Фонт Кабра (Психолог Інституту сексології). Країна мрій,
Київ, 2009 web: http://issuu.com/actualinfo/docs/vidverta_rozmova_pro_ce
61
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй. Програма рівних можливостей та
прав жінок в Україні. Проектний документ.
– 29 –
лом «Я – проти насильства в сім’ї»62. Велику суму за виконання
цього проекту отримала феміністична організація «Ла Стра-
да». Під егідою цієї організації не так давно було розтиражова-
но у різних офіційних установах листівки з такими закликами:
ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО В СІМ’Ї
ЯКЩО ЧЛЕНИ ВАШОЇ СІМ’Ї:
• принижують та маніпулюють Вами
• ображають Вас словесно чи з використанням
негативних жестів та міміки
• погрожують,
переслідують,
постійно
контролюють Вас
• не сприймають Вас як особистість
• зневажають та ігнорують Ваші бажання, думки,
почуття
• критикують та насміхаються над Вами
• вихлюпують на Вас свій гнів та образи
ЗНАЙТЕ, Ви страждаєте від психологічного насильст-
ва в сім’ї...
Зателефонуйте на Національну «гарячу лінію» з
питань протидії насильству та захисту прав дітей і
отримайте допомогу.
Цікаво, чи існують взагалі сім’ї, де ніколи немає ніяких об-
раз або де вгадують усі бажання, почуття та думки одне одно-
го? Найменший прояв негативних почуттів у родині, виклика-
них розбіжністю, класифікується як психологічне насильство.
Отже, для будь-якої людини, яка хоч трохи розуміється на
сімейній психології, очевидно, що гасло «Я – проти насиль-
ства в сім’ї», по суті, є примітивним обманом. Насправді
«ґендер-гей політика» веде до ще більшого насильства. Гас-
ло провокує егоїстичні відносини, спонукує шукати слабкості
іншого та концентруватися на них. У такій атмосфері жо-
ден шлюб не зможе вистояти! Таке тлумачення фрази «Я –
проти насильства в сім’ї», яке подається сучасною ґендер-
пропагандою, є прямою провокацією!
Якщо чоловік відмовив дружині в покупці нового пальта
з фінансових міркувань, чи означає це, що він проігнорував
її бажання і вона є жертвою насильства? Коли чоловік
телефонує дружині, щоб запитати, чому вона затримується
62
http://vsirivni.com.ua/blog/
– 30 –
на роботі, хвилюючись за неї, чи означає це, що він контролює
її і вона повинна телефонувати на «гарячу лінію»? Коли мама
зробила дитині зауваження, чи означає це, що вона критикує
її? Утім, усі ці пункти більше за все стосуються чоловіка, якого
названо в цій же листівці «кривдником». Таким чином, руй-
нуються взаємини між родичами та провокуються сварки,
взаємне невдоволення, взаємна підозра й розлучення.
За іноземні кошти з наших жінок виховують феміністок та
егоїсток, щоб вони постійно розмірковували над питаннями
типу: «А чи не образив він мене? А чи вгадав він мої бажан-
ня?». І знайдеться чимало істеричних жінок, які зателефону-
ють на «гарячу лінію», і там «фахівці допоможуть» їм остаточ-
но утвердитися в феміністичних поглядах. Звичайно, що такі
феміністки назавжди втрачають можливість мати нормальну
сім’ю й бути хорошою матір’ю.
Очевидно, що під такого роду «насильство» можна віднайти
в будь-якій сім’ї. Звідси й «статистика», яка «свідчить», що пе-
реважна більшість сімей в Україні потерпає від психологічного
насильства.
І зовсім не випадково, що в Україні фіксується збільшення
випадків так званого насильства в сім’ях після подібних оголо-
шень, особливо коли така листівка потрапляє на очі підліткам,
які всі в перехідному віці на сто відсотків впевнені, що їх «не
розуміють», що їх контролюють батьки та ігнорують їхні бажан-
ня.
– 31 –
З проектом «Я – проти насильства» тісно пов’язана так зва-
на ювенальна юстиція, яка створена для контролю над сім’єю.
ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ ТА ҐЕНДЕРНА
ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ
АНТИСІМЕЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Тим, хто переконався, що гендерна полiтика .
повним абсурдом, може здаватися, що в нашiй
краiнi вона не приживеться. Але думати так – це
велика помилка, адже прищепити можна все i
в будь-якому суспiльствi, якщо тiльки починати
навчати з дитячого вiку.
Як? Дуже просто. За допомогою ювенальних
технологій.
Сьогодні в Україні посиленими темпами під натиском
Європейського Союзу впроваджується система ювенальної
юстиції («ювенальна» означає «для неповнолітніх»). Ця
проблематика буде стосуватися всіх, у кого є діти (онуки,
племінники), бо за допомогою ювенальної юстиції (далі ЮЮ)
можна відібрати дітей практично в будь-якої сім’ї на підставі
сигналу від вихователів, педагогів, медиків, спровокованої
скарги дитини і навіть анонімного телефонного дзвінка63.
Випадки вилучення дітей із нормальних сімей відбуваються
в Україні все частіше й частіше. Нововведені ювенальні
технології торкаються наших дітей вже з дитячого садка. Уже
сьогодні педіатри, вихователі дитсадків та вчителі зобов’язані
доносити на батьків у соціальні служби та органи опіки. Уже
сьогодні у ваших дітей у школах запитують, запитують про
доходи сім’ї, цікавляться, чи застосовуються в сім’ї тілесні по-
карання, розповідають, як подати до суду на дорослих. Уже
зараз у школах повсюдно проводяться лекції про «права
дитини», де вселяють неповагу та недовіру до батьків і
пропонують запам’ятати телефон, за яким вони можуть
скаржитися на «поганих» батьків. У кожній школі ви може-
те побачити стенд з переліком прав дитини, і, коли батьки
не забезпечують їх, втручається держава. У деяких школах
63
http://profamilia.livejournal.com/19111.html
– 32 –
Такий типової плакат «ПРАВА ДІТЕЙ»
сьогодні ви можете побачити в будь-якій школі.
– 33 –
ставляться «скриньки Павлика Морозова», у які діти повинні
вкидати свої скарги на дорослих; також планується ввести
посаду омбудсмена, «фахівця з прав дитини», як батьки та
вчителі забезпечують права дітей.
Отже, однією з декларованих цілей ювенальної юстиції
є захист прав дитини. Як це не парадоксально, при цьому
ПОРУШУЄТЬСЯ ГОЛОВНЕ ПРАВО ДИТИНИ – ПРАВО НА
РІДНИХ БАТЬКІВ. Адже невід’ємною ознакою ювенальних
технологій є можливість відібрати дитину з рідної сім’ї за на-
думаними причинами.
Введення ЮЮ також пов’язане зі спробою прискорити
процес поділу поколінь, який допомагає протиставити дітей
батькам. Це дозволить сформувати в дітей світогляд, який
докорінно відрізняється від батьківського. Адже саме родина
є запорукою спадкоємності поколінь у питаннях збережен-
ня традиційних моральних цінностей. Навіть двадцять років
наполегливої пропаганди розпусти в нашій країні через ЗМІ не
змогли ще розбестити молодь до «очікуваної» кондиції. При-
чина тому – батьки.
Не вдаючись до подробиць усіх питань, пов’язаних з юве-
нальною юстицією, зупинимося на тих із них, які є необхідними
для успішного впровадження ґендерної ідеології.
1. Ювенальна юстиція дає можливість забезпечити
гомосексуальні пари здоровими дітьми . Подумайте над тим:
класична західна модель ЮЮ дозволяє відбирати дітей за
таке «насильство»: батьківський ляпас дитині – «фізичне»,
зауваження – «психологічне», не потурання забаганкам –
«економічне»; трудове виховання – «експлуатація дитячої
праці», бідність сім’ї – «загроза життю». Причому бідність
не в сенсі злиднів, а лише недостатнього рівня доходів у
розрахунку на кожного члена сім’ї. Матеріальний же рівень
встановлюється державою.
Такий збочений підхід дозволяє чиновникам не займатися
допомогою сім’ям, що опинилися у скрутному становищі, а
жорстоко відбирати дітей, незважаючи на те, що ті, залишив-
шись без батьків, отримують глибоку психологічну травму.
2. Ювенальна юстиція дозволяє карати батьків штрафами
і позбавленням батьківських прав за скаргою дитини на такий
«утиск» її прав:
l Право на свободу спілкування – відтепер дитина може
зв’язатися з будь-якою компанією наркоманів чи збоченців, і
батьки не зможуть заборонити їй цього.
l Право на свободу особистих інтересів – батьки не змо-
– 34 –
жуть заборонити дітям переглядати порнографію, грати в
комп’ютерні ігри, дивитися аморальні фільми, курити, вживати
алкоголь, використовувати наркотичні засоби (адже закони ка-
рають тільки розповсюджувачів, а не тих, хто вживає). Ці «пра-
ва» закріплено в «Конвенції ООН про права дитини» – одному
з головних документів ювенальних чиновників). Таким чином,
ЮЮ намагається відірвати дітей від розумного впливу батьків,
які бажають дітей від захоплення згубними пристрастями.
У цьому випадку дуже легко змінювати ще не сформований
світогляд дітей у потрібний гомосексуалістам бік. Ця обста-
вина призведе до появи в лавах гомосексуалістів молодих
людей, що не схильні до цього психічного відхилення, легко
піддаються неформальній пропаганді.
l Право на інформацію щодо збереження здоров’я. Під
цим правом розуміється також репродуктивне здоров’я.
Здавалося б, мета добра. Хто з батьків не хоче здоров’я
своїй дитині? Інша справа, коли під маскою репродуктивно-
го здоров’я, пропагується пряма розпуста. Власне кажучи,
йдеться про так звану «сексуальну освіту», або «сексуаль-
не просвітництво», приховане під різними «пристойними»
вивісками. Тому ювенальна юстиція встановлює обов’язкове
статеве «виховання» дітей. Батьки не можуть заборонити
своїм дітям відвідувати ці заняття, навіть якщо на цих уро-
ках пропагується гомосексуалізм (у багатьох країнах Європи
в освіті працюють гомосексуалісти, які проводять спеціальні
тренінги й заняття на сексуальну тематику)64.
Про зв’язок між «сексуальною освітою» та ідеологами
просування гомосексуалізму свідчить той факт, що розділи
в українських підручниках (підручники «Основи здоров’я»,
5-9 клас, автори Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, (Київ,
«Алатон», 2005-2009; тренінг «Школа проти СНІДу», ав-
тори Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко), які присвячено
«статевому вихованню» та профілактиці шкідливих звичок,
розроблені «за підтримки міжнародного благодійного фонду
«Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» – широко відомої
організації, що вкладає гроші в розвиток гомосексуального
руху в Україні. Такий самий напис можна побачити на журна-
лах для гомосексуалістів (наприклад, журнал «Один з нас»,
який почав видаватися в нашій країні завдяки цьому фонду;
цитуємо: «Журнал виходить завдяки сприянню громадської
організації «Гей-альянс», підтриманого МБФ «Міжнародний
Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»). Таким чином, підручники нашим
64
http://www.gazeta-nd.com.ua/rubrics/o-klouny/678.php
– 35 –
дітям пишуть іноземні організації, які всіляко підтримують і
розвивають в Україні статеві відхилення (відкриття гей-кафе,
гей-сайтів, гей-вечірок, гей-виставок), затягуючи українську
молодь в гомосексуальні тенета. У зв’язку з цим можна
зробити висновок, що боротьба зі СНІДом є тим троянсь-
ким конем, на якому в’їжджають до шкіл розпусні програми
найрізноманітніших мастей.
ПЕРШІ ЖЕРТВИ ЮВЕНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
Вважається, що ювенальна юстиція в Україні ще не діє. Але
це не так. На 10-му (!) зібранні щодо введення ювенальної
юстиції в Україні, яке проводили чиновники наших міністерств
та західні замовники введен-
ня ювенальної юстиції (зо-
крема, ЮНІСЕФ, канадське
агентство міжнародного роз-
витку CIDA тощо), прозвучала
інформація, що вже 10 років
Міністерство сім’ї та молоді
вводить ювенальні технології,
завдяки яким уже зараз у нор-
мальних батьків забирають
дітей. Ювенальні технології
вводяться поступово, але на-
полегливо.
Не так давно по Інтернету
пронеслася звістка (чомусь
ігнорована
центральними
ЗМІ) про смерть молодої жінки
із забезпеченої порядної сім’ї,
яка покінчила життя само-
губством після того, як у неї
Мама двох дітей, які були відібрані
забрали двох дітей. «Моло- «органами опіки», просто не витримала
да жінка кинулася під поїзд
горя. Вражає нелюдяність дій служби
у справах дітей, яка призводить
увечері того ж дня, коли в неї
до людських трагедій
відібрали двох дітей. Ста-
лася ця трагедія 15 вересня
2010 року в Полтавській області, у Лохвицькому районі. ... Як
з’ясувалося, цей випадок самогубства матері – не єдиний
у Лохвицькому районі. До цього ще дві матері добровільно
пішли з життя після того, як служба опіки відібрала в них
дітей. Зауважте, матері не п’ють і не наркоманки. ... Місцеві
– 36 –
лікарі розповідають, що до них часто привозять здорових, до-
глянутих, чистих дітей, відібраних у батьків»65.
До речі, начальник служби у справах дітей Івашина Н.
Д., яка забирала цих та інших дітей, поки що залишається
повністю безкарною.
Особливо багато
КОНСТИТУЦIЯ УКРАIНИ
випадків відбирання
дітей у сільських
Стаття 32. Нiхто не може
районах у батьків, які
зазнавати втручання в його
не можуть себе захи-
особисте i сiмейне життя,
стити, тому що у них
немає
відповідних
крiм випадкiв, передбачених
знань і коштів на
Конституцi ю Украiни.
адвокатів та юристів.
Кількаразовий
зріст числа відібраних дітей за останні роки свідчить, що це –
не поодинокі випадки. Якщо у 1998 році було вилучено 2800
дітей, то у 2008 році – вже 14 800 дітей (за даними Державної
судової адміністрації України). Зрозуміло, що у 1998 році, за
радянською традицією, дітей забирали в п’яниць і наркоманів,
а також були випадки, коли батьки відмовлялися від дітей.
З появою ж комерційного попиту на здорових дітей, їх без-
причинно стали забирати з нормальних сімей. Зростання
впродовж десяти років кількості вилучених дітей підтверджує
факт, що ювенальні технології в Україні вже працюють.
Зрозуміло, що таку кількість дітей не здатні вмістити
українські дитбудинки та усиновлювачі, отже «потрібна» до-
помога зарубіжних «благодійників». Про можливості та мас-
штаби зарубіжних усиновлень можна судити за такими да-
ними: на теперішній час в американських гомосексуальних
«сім’ях» вже «виховується» близько 300 тисяч дітей, і за про-
гнозами незабаром це число істотно зросте, приблизно додо
одного мільйона дітей66. Щоб забезпечити ці гомосексуальні
«сім’ї» дітьми, вкладаються вкладаються великі кошти в юве-
нальну юстицію в Україні. Зрозуміло, що частина усиновле-
них українських дітей потрапить у такі «сім’ї».
Сьогодні, щоб віддати дитину гомосексуальній парі, її тре-
ба вивезти за кордон (наприклад, оформивши документи на
підставних прийомних батьків). Та з узаконенням ґендерної
політики в Україні таким правом зможуть скористатися і
доморощені збоченці. Відтак, підвищиться попит на здорових
65
http://sovest.dnepro.org/2010/2154.html#more-2154
 http://www.kp.ru/daily/25630/796523
66
– 37 –
дітей.
Перші кроки вже зроблено. У лютому 2011 року за при-
йняття закону «Про ратифікацію Європейської конвенції
про усиновлення дітей» проголосували 288 депутатів при
мінімально необхідних 226 голосах, про що повідомляє ви-
дання «Коммерсант-Україна».
Деякі положення цього документу грубо суперечать чин-
ному українському законодавству. Зокрема, міжнародне
право дозволяє всиновлювати дитину різностатевій або
одностатевій парі, що перебуває в офіційному чи «цивільному»
шлюбі, а відповідно до Сімейного кодексу України, усино-
вити дитину може лише різностатева пара, що перебуває в
офіційному шлюбі.
У державному департаменті з питань усиновлення та захи-
сту прав дитини Міносвіти ратифікували конвенцію. «Україна
впорядковує своє законодавство до європейських стандартів.
Тепер ми повинні внести відповідні зміни до Сімейного кодек-
су та розширити можливості усиновлення дітей», – заявила
заступник директора держдепартаменту Оксана Філіпішина.
Вона вважає, що нині в Україні може бути усиновлено близь-
ко 30 тис. дітей67.
У ЗМІ вже сьогодні спостерігається посилене розпалю-
вання пристрастей навколо теми катування дітей кровними
батьками. Раптом почали піднімати найжахливіші історії
знущань над дітьми, які завжди вирішувалися згідно з чин-
ним Кримінальним кодексом.
Тепер же подібні
випадки
безсовісно
використовують-
ся для того, щоб
підготувати суспільну
свідомість до нових
стандартів вилучен-
ня дітей, і до цього
процесу підключають
ЗМІ. Тому не дивуй-
теся, коли у
нови-
нах, ток-шоу та інших
передачах вам вкотре
будуть
розповідати
Ось в таку «прийомну сім’ю» може потрапити Ваша дитина
про все нові й нові
випадки насильства
67
http://w w w.krona.org.ua/index.php?option=com_content&view=ar ticle&id=5 49:
2011-02-16-17-00-12&catid=3: newsflash&lang=en
– 38 –
батьків над дітьми. Сенс цих
сюжетів полягає в тому,
щоб ви обурилися і стали
вимагати захисту дітей від
батьків-негідників.
Мож-
новладцям
залишиться
лише запустити вже гото-
вий механізм ювенальної
юстиції з повного схвалення
громадськості. Таким чином,
стає зрозуміло, що ЗМІ отри-
мали замовлення на просу-
вання ювенальної юстиції.
Подібну схему просуван-
ня відпрацьовано вже не в
одній країні.
До чого це призведе, можна
судити на прикладі Німеччини,
в якій тема насильства батьків
Ось такими сюжетами ЗМІ різних країн
над дітьми мусується вже три-
світу маніпулюють громадською думкою,
валий час.
щоб дискредитувати батьків та
Професор психології Уве
полегшити вилучення дітей
Йопт, викладач Університету
Білефельда та один із провідних фахівців з питань пред-
ставництва інтересів дітей у судах Німеччини в інтерв’ю «Ек-
сперту» резюмує: «Гучні випадки загибелі дітей за останні
роки призвели до цієї істерики і в суспільстві, і в службі з
захисту дітей. Громадськість, зрозуміло, поклала прови-
ну на службу, яка реагувала на сигнали з місць з великим
запізненням. Тепер чиновники діють за принципом «краще
раніше, ніж пізніше».
Вимоги громадськості посилити контроль держави за
сім’ями досягли мети. За всю історію ФРН ніколи не можна
було вилучити дитину в батьків так просто. Сьогодні достат-
ньо, щоб чиновник служби із захисту дітей, який відвідає ро-
дину навіть уперше, прийшов до висновку, що благополуччю
дитини загрожує небезпека. При цьому тлумачення небезпе-
ки залишається на розсуд чиновника – в результаті під небез-
пекою може розумітися брудний одяг дитини або невелика
площа батьківського помешкання.
Якщо думку чиновника поділяє напарник, що його
супроводжує, то співробітники служби викликають поліцію –
поліцейські зобов’язані забрати дитину в батьків і перевести її
– 39 –
в зазначений чиновниками притулок чи обрану ними прийом-
ну сім’ю. Після цього батьки можуть починати багатомісячну
судову тяганину з державою за право повернути власну дити-
ну або навіть просто побачитися з нею.
Втратити дитину набагато простіше, ніж повернути її на-
зад. Коли ж вилучається маленька дитина, то в дев’яносто
дев’ятьох відсотках випадків батьки її ніколи більше не по-
бачать, навіть якщо їм вдасться довести, що вилучення було
помилковим, – розповідає «Експерту» Уве Йопт. – Адже
служба може вилучити – і вилучає – дітей навіть з полого-
вих відділень лікарень – і далеко не лише у випадках, коли
мати страждає на наркоманію чи алкоголізм, але навіть тоді,
коли чиновник, наприклад, вважає, що жінка «не готова стати
матір’ю» через «відсутність знань про материнство».
У деяких українських школах уже зараз опитують дітей, чи
застосовуються до них фізичні покарання, чи не кривдять їх
батьки, і складають відповідні списки. Як тільки введуть за-
кон про заборону фізичних покарань, список дітей для вилу-
чення, уже буде готовий!68
Уявіть ситуацію: любляча мама дала ляпаса своїй дитині
по м’якому місцю, щоб зупинити її примхи. Суд упродовж
двадцяти чотирьох годин приймає рішення про позбавлення
«жорстокої» мами батьківських прав. Причому нікого не хви-
люватиме, що ця дитина потрапить до дитбудинку, де з нею
можуть відбуватися справді жахливі речі.
Офіційно заявляється, що це турбота про дітей проти
насильства в сім’ї, але насправді будуть відбирати дити-
ну в батьків із зовсім незначних причин! Вдумайтеся, що
важливіше для дитини: бути із суворими батьками або опи-
нитися в дитбудинку? Де тут турбота про дитину?!! І весь цей
цинізм прикривається гаслами про зміцнення сім’ї.
Щоб побачити, як працює система ювенальної юстиції,
найкраще звернутися до країн із давнім досвідом її застосу-
вання. За словами Йогана Бекмана, голови Антифашистсько-
го комітету Фінляндії, «система ювенальної юстиції формує в
Фінляндії справжню мережу концентраційних таборів. У країні
діє понад сотні так званих дитячих будинків, які насправді є
приватними тюремними закладами, утвореними за типом
приватних фірм, у яких працюють тисячі співробітників. Якщо
дитина потрапляє туди, її вже ніколи не випустять назад. Діти
потрібні власникам цього бізнесу, щоб з їхньою допомогою
отримувати від держави величезні субсидії.
68
http://www.newsland.ru/news/detail/id/540042/cat/42/
– 40 –
У фінській пресі регулярно
публікуються поліцейські звіти
про розшук підлітків, що втекли
з дитячих будинків. У дійсності
ці «політичні в’язні» хотіли
лише повернутися додому, до
мами. До своїх батьків, братів і
сестер. Але поліція знаходить
їх і повертає назад у в’язницю.
Таких дітей у Фінляндії
налічується
понад
десять
тисяч, причому щороку їх
число збільшується на дві
тисячі. Якщо перерахувати на
десятиліття, то можна говорити
про сотні тисяч дітей, які стали
жертвами політичних репресій.
Ювенальні технології забирають
Ці діти піддаються в ювеналь-
в дітей найголовніше –
них концтаборах постійному
власних батьків
психологічному, фізичному
та сексуальному насильству.
Як і в будь-якій іншій політичній репресивнній організації,
головним правилом функціонування ювенальної юстиції
стає секретність: усі матеріали (в інтересах дитини) є цілком
таємними, і доступ до них неможливий. На понятті «інтереси
дитини» базується вся репресивна система. Ці «інтереси ди-
тини» виражаються насамперед у тому, що діти переходять
у власність держави. Ніхто не в змозі контролювати роботу
репресивної машини, оскільки все засекречено...
Для обслуговування своїх репресивних потреб організація
заснувала особливу спеціальність – професію так званих
«соціальних працівників». Вони можуть робити все, що за-
вгодно, бо їх ніхто не контролює. Дуже часто соціальними
працівниками стають садисти, які отримують задоволен-
ня від знущань над жертвою. Їх найголовнішою пристрастю
стає руйнування сімей»69.
Приблизно те саме відбувається і в інших країнах з роз-
винутою ювенальною юстицією, хіба що з невеликими
національними особливостями. Становище в українських
дитбудинках у цьому сенсі нічим не краще. Регулярні
зґвалтування, побої, ранній алкоголізм, наркоманія – ось
реальність та перспективи переважного числа вихованців
дитбудинку.
69
http://antifasistit.blogspot.com/2010/06/blog-post_01.html
– 41 –
Коли ж до цього додасться обставина секретності «в
інтересах дитини», що властива інституту ювенальної
юстиції, тоді лави соціальних працівників та персоналу дитя-
чих будинків почнуть поповнюватися людьми без моральних
цінностей.
Неважко здогадатися, що навіть батьки, які страждають на
алкоголізм, але люблять своїх дітей, будуть краще ставитися
до них, ніж такі «фахівці».
Як не дивно, але важке становище в дитячих будинках
може бути використане для нібито рятівного виходу, пропо-
нуючи усиновлювати дітей гомосексуальним парам, після
легалізації збочених «шлюбів». У суспільство все частіше за-
кидаються питання про можливість такого всиновлення.
У дискусіях, навколо цієї проблеми, поняття «гріх»
сприймається із сарказмом, тому все обговорюється, обми-
наючи Бога-Творця. Професійні словоблуди чудово знають,
що традиційне розуміння моральності походить від релігії,
а отже, потрібно відвести якомога далі від неї. Таким чином,
нав’язується мислення, яке усуває авторитет Бога і Його
закони. Таким чином люди готуються до «євромислення,
євроноваторства».
Таку перспективу підготовлено нам європейським законо-
давством: діти – збоченцям, а нормальним батькам – увесь
жах втрати дитини. Для батьків вибір сумний: спитися від горя
або покінчити життя самогубством. Але верхом цинізму є те,
що згідно законів ювенальної юстиції батьки, що втратили
дітей, повинні будуть платити аліменти усиновлювачам, адже
забирають дітей у «нездібних» до виховання, а віддають «до-
брим». Отже, треба «допомагати» утримувати дітей.
ҐЕНДЕР ТА ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА
Ні для кого не секрет, що Україна переживає демографічну
кризу. При сучасних темпах спаду населення до 2025 року на
Україну чекає демографічний колапс. Це означає, що кількість
пенсіонерів перевищить кількість тих, хто буде сплачувати
внески до Пенсійного фонду України. Цей факт свідчить про
величезну загрозу самому існуванню України, отже, будь-які
дії, що підривають демографічну стабільність, є злочинними
по відношенню щодо держави.
У світлі цього спробуємо розглянути різні складові частини
ґендерної ідеології.
ФЕМІНІЗМ. Одну з головних ролей у створенні теорії
ґендеру зіграв саме фемінізм. Боротьба окремих емансипова-
– 42 –
них жінок за свої права вилилася в потворні явища, головною
особливістю яких стала відмова від продовження роду або так
зване планування сім’ї.
Подібний егоїзм жінок не міг не призвести до падіння
народжуваності, яке й сталося в усіх країнах, де фемінізм тією
чи іншою мірою здобув перемогу.
ГОМОСЕКСУАЛІЗМ. Немає потреби говорити про те, що
гомосексуалісти не можуть мати дітей у принципі, а їхнє збо-
чення є ідеологією смерті, яка не має в собі нічого для про-
довження життя. Крім того, новітні дослідження показали, що
гомосексуалісти живуть в середньому на 20 років менше.70
ЛЕСБІЯНСТВО. Для збереження популяції в країні
необхідно, щоб жінки народжували більше двох дітей. Це зна-
чить, що на двох жінок треба мати як мінімум п’ятьох дітей.
Якщо таке й буває, то лише як виняток.
СЕКСУАЛЬНЕ (СТАТЕВЕ) ВИХОВАННЯ. Здавалося б ста-
теве виховання покликане захистити від різних хвороб, що
передаються статевим шляхом, а також є профілактикою від
вчинення абортів. На практиці це призводить до збільшення
числа підліткових абортів та подальшої безплідності майже
половини дівчат, що їх зробили. Це відбувається внаслідок
спровокованого раннього статевого життя. Хвороби, що пере-
даються статевим шляхом також не тільки не зменшуються,
але збільшуються, внаслідок того, що презервативи насправді
мало придатні для захисту, але, створюючи видимість захисту
та безпеки, штовхають до безладних статевих зв’язків.
Тут досить зазначити, що всі держави, які взяли на
озброєння «сексуальне просвітництво», стали вимираючими
(за даними Євростату, для поповнення зменшуваного насе-
лення, Європа щорічно змушена приймати, щонайменше, від
700 до 900 тисяч іммігрантів з країн, що розвиваються). Непря-
мим підтвердженням цього є і Україна. Вважається, що при-
чиною демографічної кризи в країні є бідність, але при цьому
чомусь ніхто не згадує про більш тяжкі і бідні часи, які не ста-
ли причиною вимирання. Коли уважно порівняти статистику
народжуваності за воєнного часу 1941-1945 років і такий самий
часовий період Незалежної України, скажімо 1996-2000 роки,
то побачимо що кількість народжених дітей у період воєнного
часу в десятки разів більше кількості дітей, народжених у роки
Незалежної України. Спад у шість мільйонів осіб з моменту
встановлення Незалежності – це наслідок проєвропейської
аморальної політики.
70 http://sd.org.ua/news.php?id=7244
– 43 –
ТОЛЕРАНТНІСТЬ. Здавалося б, це є найбезпечніше по-
няття, що покликане нести мир державам. Переважно воно
застосовується до національних меншин та сексуальних
збоченців. Для чого це потрібно? Толерантність до сексуаль-
них збоченців покликана забезпечити безперешкодну пропа-
ганду цих збочень, а також перетворити на «гомофобів» усіх,
хто таку пропаганду не сприймає.
Толерантність до національних меншин готує ґрунт до на-
вали емігрантів, внаслідок скорочення корінного населення.
Різні етнічні групи в такому разі не асимілюються з корінним
населенням, але залишаються відокремленими. Такі групи
цілком безкарно утискають корінне населення, залишаючись
при цьому захищеними законами про расизм.
НАКОПИЧЕННЯ емігрантів у державі призведе до того, що
вона стане легкокерованою ззовні – при нагоді завжди мож-
на підірвати ситуацію в «неслухняних» державах за допомо-
гою міжнародних конфліктів. Провісниками такого розвитку
ситуації можна вважати неодноразові події в Парижі, коли на-
товпи арабів-емігрантів, влаштовували погроми на його вули-
цях.
ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ. Хоча ювенальна юстиція не є в
повній мірі частиною ґендерної політики, все ж вона поклика-
на обслуговувати її.
Страх батьків перед
Толерантнiсть (вiд лат. tolerantia –
загрозою
позбав-
терпiння) iмунологiчна, вiдсутнiсть
лення власних дітей
призводить до того,
або ослаблення iмунологiчноi
що вони не ризику-
вiдповiдi на певний антиген при
ватимуть створювати
збереженнi iмунореактивностi до
багатодітні сім’ї, як
всiх iнших антигенiв. Термiн
найбільш
вразливі
введений в 1953 роцi англiйським
для «органів опіки».
iмунологом П. Медаваром для
Очевидно, що усі
визначення «терпимостi» iмунноi си-
ці явища мають одну
стеми органiзму до
загальну ознаку –
будь-яке з них при-
пересаджених чужорiдних тканин.
зводить до зменшен-
(Велика радянська енциклопедiя)
ня народжуваності.
Об’єднання їх під од-
ним терміном «ҐЕНДЕР» надає їм легітимність на законодав-
чому рівні, створює умови для активного розвитку, але немину-
че призведе до катастрофічного скорочення народжуваності.
Отже, можна зробити висновок, що ҐЕНДЕРНА ПОЛІТИКА Є
ЗАГРОЗОЮ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ.
– 44 –
ҐЕНДЕР – ВОЄННА ХИТРІСТЬ?
Більшість людей взагалі не здогадується, що означає
«ґендерна рівність». Це – обман, подібний до того,
на який звернув увагу Президент Чехії Вацлав Кла-
ус у зв’язку з насильницьким утвердженням так звано-
го Ліссабонського договору. Клаус сказав: «Для того, щоб
народи Європи не відкинули Європейську конституцію,
канцлер Німеччини Меркель з командою юристів
розробила Ліссабонський договір із сотнями різних
посилань
на
юридичні
формулювання.
Таким
чином, усю справу було пода-
но настільки незрозуміло, що
євродепутати навіть не знали,
про що, власне, йде мова».
Коли йдеться про ґендер, мало
хто здогадується, що це злочин про-
ти людської природи. Мало хто має
мужність прямо сказати правду та
поставити конкретне питання: якою є
справжня суть ґендерної політики і який
деморалізаційний та руйнівний вплив
вона матиме на людську особистість,
сім’ю і суспільство?
Також зовсім не випадково пробле-
мою номер один в Європі є ПЕДОФІЛІЯ.
Зв’язок зростання педофілії з пропагандою і поширенням
гомосексуалізму – очевидний. Професор Михайло Ро-
кицький, великий фахівець у цій галузі, зазначає: «МІЖ
ГОМОСЕКСУАЛІЗМОМ ТА СЕКСУАЛЬНИМ НАСИЛЬСТВОМ
НАД ДІТЬМИ – ПРЯМИЙ ЗВ’ЯЗОК». Ця думка збігається і з
дослідженнями зарубіжних фахівців.
Невже наша Україна буде переможена «гомосексуальною
чумою»? Для вирішення цього питання насамперед потрібна
політична воля керівництва країни, якої поки що помітно, та
усвідомлення серйозності ситуації всім народом. А ситуація
набагато небезпечніша, ніж декому здається.
Поширюючи ідею вродженості гомосексуалізму, збоченці
прагнуть показати себе у вигляді жертв, які не можуть собі
допомогти і яких суспільство нібито дискримінує, чим їх дуже
кривдить. Коли вище вказані ідеї приймаються в суспільстві,
«проштовхуються» закони, які забороняють «дискримінацію»
– 45 –
Знову ти зі своею
теорією змови!
Нікому про це не кажи,
бо буде все стадо
сміятіся!
за
ознакою
сексуальної
орієнтації. Толерантність стає
обов’язковою.
Гомофобія
оголошується злочином. Як
тільки такі закони приймаються,
гомосексуалісти можуть уже до-
магатися чого завгодно, зокре-
ма і в політиці, це буде просто
справою часу, оскільки законні
підстави для цього будуть
закладені.
Мені здається, що люди
Усе, що відбувається в США
нас доглядають лише тому,
що їм потрібне молоко, а
та країнах Євросоюзу, базується
потім вони нас всіх убива-
ють на м'ясо.
саме на такій тактиці. Спочатку
супротивників гомосексуалізму
не карають; гомосексуалісти
стверджують, що єдине, чого вони хочуть, – толерантності,
рівноправності. Але це – підла брехня. Насправді збоченці
прагнуть політичної влади. І не зупиняться, поки не бу-
дуть мати повний контроль над урядом. Справа, звичай-
но, не в тому, наскільки сильні гомосексуалісти, а в тому,
які сили стоять за ними. Абсолютно зрозуміло, що ці
сили деструктивні за своєю сутністю, вони домагаються
свого не військовою силою, а моральним розтлінням, і
гомосексуалізм для них є лише знаряддям. Відтак про-
тистояти цим силам потрібно безкомпромісною мораль-
ною твердістю.
Цим силам не потрібна демократія. Вони претендують на
абсолютну владу з метою знищення будь-якої опозиції. Спо-
чатку позбавляють права голосу, а потім кидають у в’язницю.
Те, що ми бачимо в європейських країнах, не що інше, як гей-
диктатура.
Вони будуть використовувати будь-яку можливість, щоб
крок за кроком брати все більшу владу над суспільством.
Вони завжди будуть показувати гомосексуалістів у вигляді
жертв, які апелюють до гасел свободи. Але як тільки збоченці
одержують владу (як це і сталося в країнах Заходу), вони
повністю забороняють свободу слова для інших людей. За-
кони про гомофобію будуть використовуватися як привід для
переслідування та розправи над кожним інакомислячим.
Гомосексуальні закони про «гомофобію», ухвалені в
Канаді, Швеції та інших країнах, не лише заперечують діалог,
але й піддають кримінальному переслідуванню незгідних
– 46 –
з ними. Будь-який критичний виступ на адресу збоченців, і
навіть цитата з Біблії, яка засуджує гомосексуалізм як гріх,
закінчиться роком тюремного ув’язнення71.
Гріх і праведність ніколи не уживуться разом, тому що гріх
засуджує праведність, а праведність не приймає гріха.
СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ҐЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ
Головною метою в рамках пропаганди ґендерної
політики є прийняття чотирьох законів:
1) Пропаганда гомосексуалізму в засобах масової
інформації, в шкільній та дошкільній освіті;
2) Легалізація гомосексуальних «шлюбів»;
3) Встановлення покарань для тих, хто буде захищати
своїх дітей від гомосексуальної пропаганди; (йдеться про за-
кони так званої гомофобії);
4) Закони, що надають перевагу гомосексуальним парам
при всиновленні дітей.
Ці чотири закони є частиною ґендерної політики, так само
як і ювенальна юстиція та закони, спрямовані на усунення
відмінностей між чоловіком і жінкою. Це є тотальним безум-
ством ґендерної політики та тих, хто нав’язує нам ці нововве-
дення.
Ґендерне розуміння сім’ї гостро суперечить Сімейному Ко-
дексу України, який
визначає сім’ю як
Воiстину, кого Бог хоче покарати,
союз чоловіка і
жінки, гарантуючи
того позбавля розуму.
батьківські
пра-
Нема бiльш точного визначення
ва на виховання
для нашого часу
дітей. Тут виникає
різкий
конфлікт
між
класич-
ним сприйняттям людиною своєї статі і ґендерним сприй-
няттям. Це – боротьба між природними поглядами,
що існували тисячоліттями, і протиприродними – збо-
ченими, які призводять до внутрішнього морального
розкладу людини.
http://www.freerepublic.com/focus/f-news/1517961/posts
71
– 47 –
ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ КОЖЕН ІЗ НАС?
Приказка про порятунок потопаючих руками самих же по-
топаючих може набути особливого значення в тому розумінні,
що нові форми війни мають на увазі знищення народу руками
власного народу. І справді, не американці забирають наших
дітей і не європейські вчителі викладають нашим дітям ґендер
та «статеве виховання», не австралійські ЗМІ пропагують нам
розпусту. Вони лише підштовхують нас до цього.
Факторами самознищення є наша гонитва за європейським
«прогресом» та матеріальною успішністю, втрата моральних
орієнтирів та засад, продажність та повна байдужість.
Із цього випливає, що для порятунку треба не так вже й ба-
гато – зберігати людські цінності та віру в Бога, Який дав
нам ці цінності.
Тому, якщо ви народний депутат, не продавайте народ
за юдині гроші і не ставайте його зрадником. Не голосуйте за
закони, які сприятимуть упровадженню ґендеру, ювенальної
юстиції та інших деструктивних програм, зупиніть руйнівний
вплив ЗМІ, порушуйте питання зміцнення традиційної
моральності. Необхідно також зупинити в Україні діяльність
іноземних фондів, що ініціюють в країні процеси деградації та
саморуйнування (фонд Дж. Сороса «Відродження», фонд ім.
Генріха Бьолля тощо).
Якщо ви держслужбовець, знайте, що законодавчі акти,
які
легалізують
гомосексуалізм
та
ювенальну юстицію,
Факторами самознищення .
суперечать
осно-
наша гонитва за вропейським
вам прав людини і
«прогресом» та матерiальною
Конституції України,
успiшнiстю, втрата моральних
яка має вищу юри-
дичну силу. Закони
орi нтирiв i засад, продажнiсть,
та інші нормативно-
повна байдужiсть
правові акти прий-
маються на підставі
Конституції України і
повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами
прямої дії. (Стаття 8). Ви повинні виконувати Конституцію, а не
те, що їй суперечить. У відповідності до статті 60 Конституції
України, «ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні
розпорядження чи накази». Які б закони не приймалися,
їх
виконання
залежить
від
кожної
конкретної
– 48 –
людини, через яку ці закони втілюються в життя.
Пам’ятайте, завдання будь-якого держ-
службовця – служити народу України вірою
і правдою, а не нищити його. Все це
залежить від вас.
Якщо ви викладач
«Основ
здоров’я» або психолог, знайте,
що саме від вас залежить, чи буде
душа дитини отруєна «сексуальним
просвітництвом» та ґендерною пропаган-
дою, чи ви, всупереч розпусті в ЗМІ та про-
грамам, що нав’язуються зверху, будете вчити їх
моральності та чесності.
Якщо ви батьки, то від вас залежить, що будуть ди-
витися, читати і вчити ваші діти. Постарайтеся зберегти
їхні душі в чистоті – ви відповідаєте за них перед Богом. Не
залишайтеся байдужими й до того, що можуть «навчити їх» у
школі.
Бережіть своїх дітей від «сексуального виховання»,
ґендерних збочень та інших нововведень, без яких у свій
час навчалися й ми з вами. Досвід країн Заходу показує, що
кінцевою метою «сексуального просвітництва» є зведення
людського життя лише до тваринного сексу і до узаконення
різних статевих збочень як варіантів сексуальних відносин.
Пам’ятайте: найкращий захист ваших дітей від СНІДу – це їхня
цнотливість та вірність у шлюбі; той, хто дотримується цих пра-
вил – не потребує «статевого виховання». Ставайте членами
шкільних батьківських комітетів та не допускайте жодних про-
грам, які руйнують моральність.
Українське суспільство із власною історією, заснова-
не на справжніх християнських цінностях, не сприймає
нав’язування аморальних принципів сучасної європейської
цивілізації, що гине. Ми не бажаємо морально помирати ра-
зом з ними! Прийшов час захистити себе, своїх дітей, онуків
та майбутні покоління від епідемії страшних моральних
хворіб спустошеної європейської душі. Шлях до збереження
нашої віри, традицій, здорових людських взаємин полягає у
формуванні активного несприйняття суспільством і кожним
українцем тих європейських «цінностей», що суперечать хри-
стиянським законам моралі. Бездумне й дуже легковажне
прагнення до євроінтеграції за будь-яку ціну, забуття власної
історичної пам’яті – пряма дорога до самознищення!
Сьогодні наш народ, на основі своєї внутрішньої
цнотливості, на основі своєї християнської духовності, яка
– 49 –
живе в кожному з нас, навіть коли він цього не хоче, соромиться
не лише вголос вимовляти такі слова як «гомосексуалізм» та
«лесбійство», але навіть про себе, подумки. У його свідомості
не можуть вміститися такі брудні правові норми, які створила
зіпсута європейська цивілізація.
Євросоюз встановлює антицінності, які руйнують основ-
ний осередок суспільства – сім’ю, що є прямою загрозою
національному суверенітету! Усі здорові сили суспільства
повинні беззастережно стати на захист України від мораль-
ного геноциду.
ЩО НАС ОЧІКУЄ, КОЛИ МИ
НЕ ЗУПИНИМО ҐЕНДЕР?
Ґендерні перетворення, яких вимагають так звані
«цивілізовані» країни, ведуть до зміни світогляду та
цілковитого заперечення моральних законів, що є фундамен-
том існування народів. Наслідком такої «просвіти» стало ви-
мирання колись квітучих націй (див. книгу: «Смерть Заходу»
Патрік Дж. Бьюкенен) 72.
Коли сучасні ідеологи сексуальних революцій стверджу-
ють, що гомосексуалізм – це норма і він є невиліковним (хоча
це неправда), то на Заході, серед борців за права збоченців,
вже з’являються висловлювання про те, що педофілія також
невиліковна і є нормою. Як наслідок – у Нідерландах партія
педофілів оголошена законною. Гаазький суд відхилив по-
зов про заборону
партії «Милосер-
Свобода вiд пороку – це гiдна
дя, свобода та
різноманітність»
альтернатива свободи пороку.
(PNVD),
що
відстоює
права
педофілів у Голландії 73
«В останньому виданні «Довідника з діагностики та ста-
тистики», що друкується Американською психіатричною
асоціацією, внесено зміни до визначення педофілії. Лю-
дина більше не вважається педофілом, коли вона просто
чіпляється до дітей або фантазує про інтимні контакти з
ними. Вона вважається педофілом лише в тому разі, коли
усвідомлює, що чинить недобре та має докори сумління, або
коли педофілія перешкоджає її нормальному життю»74.
www.bookssite.ru/scr/page_136047.html
http://www.newsru.com/world/19jul2006/pedofil.html
74
http://love-contra.org/index.php/expert/issue/222/
72
73
– 50 –
На нещодавній парламентської сесії канадські «психоло-
ги» заявили, що педофілія є «такою ж самою сексуальною
орієнтацією, як і гомосексуалізм або гетеросексуалізм».
На цій сесії розглядався законодавчий акт щодо сексуаль-
них злочинів проти дітей. Проти формулювання про те, що
педофілія є «сексуальною орієнтацією» виступив всього
лише один член парламенту.75
Тому, перш ніж толерантно ставитися до гомосексуалізму,
пам’ятайте: НАСТУПНОЮ НОРМОЮ СТАНЕ ПЕДОФІЛІЯ, а її
жертвами будуть діти.
Свобода від пороку – це гідна альтернатива свободи
пороку. Якщо Україна та її народ протистануть
тріумфальному шестю содомії, нас підтримають Росія,
Білорусь та інші країни – і наша позиція знайде відгук
у величезної кількості духовно не зіпсованих людей
Заходу!
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1: Дослідження проекту «Програма рівних можливостей та прав
жінок в Україні ».
ДОДАТОК 2: Міжнародні та українські неурядові організації, які фінансово
підтримують та реалізують ґендерні проекти в Україні.
ДОДАТОК 3: Словник лицемірних ґендерних термінів.
ДОДАТОК 1
Проект «Програма рівних можливостей та прав
жінок в Україні»
ДОСЛІДЖЕННЯ «П’ЯТИ СТОВПІВ» ОСНОВ ПРОЕКТУ
1.

2.

3.
4.

5.
Створення державної системи забезпечення ґендерної рівності
(ЄК) 2008-2011.
Уведення принципів ґендерної рівності в систему освіти (ЄК)
2008 - 2011.
Запобігання та протидія ґендерному насильству (ЄК) 2008-2011.
Підвищення кваліфікації виконавчої влади під час планування й
впровадження ґендерної політики (SIDA) 2008-2009.
Стратегії регіонального ґендерного розвитку (SIDA) 2008-2009
ПЕРШИЙ СТОВП ҐЕНДЕРНОГО ПРОЕКТУ
«Створення державної системи забезпечення ґендерної рівності
на 2008-2011 рр. за посередництва Європейської комісії (ЄК)»
Вражає, що цю програму було впроваджено ще в 2008 році. Чому громадя-
ни не проінформовані про це належним чином?
Цитати з проекту «Ґендер»:
«1.1.4. Провести тренінги з підвищення кваліфікації державних
службовців центральних, обласних та місцевих органів влади, які
75 http://prochurch.info/index.php/news/print/18314
– 51 –
відповідають за розробку та впровадження ґендерної політики каскадним
методом (через систему підвищення кваліфікації державних службовців)».
«1.1.8. З приводу впровадження ґендерної політики в Україні організувати
конференцію з обміну досвідом та ідеями між депутатами, неурядовими
організаціями (мається на увазі 25 гей-лесбійських організацій) та чинов-
никами».
«1.2.4. Провести заходи щодо підвищення ґендерної чутливості та ви-
користання методик ґендерного бюджетування для державних службовців
національного та обласного рівнів, членів бюджетного комітету Верховної
Ради України та членів обласних рад».
«Діяльність 1.3. Підвищити кваліфікацію державних службовців, які пра-
цюють над ґендерної статистикою».
2009 – 1520 учасників
2010 – 6075 учасників
2011 – 4550 учасникiв
ДРУГИЙ СТОВП ҐЕНДЕРНОГО ПРОЕКТУ
«Впровадження принципів ґендерної рівності в систему освіти (ЄК)»
«Діяльність 2.1. Підтримати формування системи методик та
стандартів ґендерної освіти для вчителів та викладачів України».
«2.2.3. Організувати тренінги з ґендерних питань та підвищення
ґендерної чутливості для вчителів (з використанням каскадного методу)».
«2.2.5. Підтримати створення кафедр ґендерних студій в українських
вищих навчальних закладах (ВНЗ)».
«2.2.5.4. Організувати із метою навчання візит в одну з країн-членів ЄС
для викладачів кафедр з ґендерних студій (20 учасників + 1 перекладач + 1
співробітник проекту, 5 днів)».
«ЦІЛЬОВА ГРУПА: МСМС, МОН, ВНЗ, неурядові організації, вчителі,
викладачі та студенти».
ІНДИКАТОР: Кількість вчителів, які пройшли тренінги з ґендерної
чутливості та ґендерних питань.
МЕТА: 2009 – 1520
2010 – 6075
2011 – 4550
Проект розроблено до найменших деталей: визначено, скільки людей
може брати участь у тренінгах, як маніпулювати вчителями, освітою, суддя-
ми, політиками, які тренінги проводити і в якій кількості. Все розроблено, і,
поза сумнівом, усім керує Європейська комісія. Не приймається до уваги те,
що Україна не є членом ЄС і те, що український народ не згоден з програмою
ЄС, яка на перше місце ставить упровадження гомосексуалізму й так званої
ґендерної рівності.
ТРЕТІЙ СТОВП ҐЕНДЕРНОГО ПРОЕКТУ
«Запобігання та протидія ґендерному насильству (ЄК)»
(так званої ґендерофобії)
КОМЕНТАР: Фізичне та психологічне насильство справді вчиняється над
беззахисними громадянами України, проте проект говорить про щось зовсім
інше.
У цьому пункті до проекту дається роз’яснення про необхідність запобігти
насильству в сім’ї. Для цього повинні бути задіяні міліція і суди. Повинно
«вжити заходів для підвищення ґендерної чутливості судів у зв’язку з насиль-
ством в сім’ї» (див. 3.3.2).
– 52 –
ЧЕТВЕРТИЙ СТОВП ҐЕНДЕРНОГО ПРОЕКТУ
«Підвищення кваліфікації виконавчої влади у плануванні та
впровадженні ґендерної політики (SIDA) 2008-2009»
«Діяльність 4.1 Сприяти включенню логіко-структурного підходу до
планування політики, до процесів розвитку на державному та обласному
рівнях».
«ЦІЛЬОВА ГРУПА: Міністерства та обласні державні адміністрації
України».
ТЕПЕРІШНЯ СИТУАЦІЯ: два міністерства мають такі плани (МВС і
Міністерство юстиції).
МЕТА: 2008 – 9

2009 – 9
ІНДИКАТОР: Кількість організацій (включаючи ЗМІ, школи тощо), які отри-
мують публікації проекту з підвищення ґендерної чутливості в Україні.
ТЕПЕРІШНЯ СИТУАЦІЯ: Недостатня кількість такої інформації на місцях.
МЕТА: 2008 – 200

2009 – 300
П’ЯТИЙ СТОВП ҐЕНДЕРНОГО ПРОЕКТУ
«Стратегії регіонального гендерного розвитку (SIDA)»
«Діяльність 5.1. Підтримати процес аналізу та внесення змін до за-
конодавства».
«5.1.1. ... Забезпечення ґендерної рівності відповідно до списку актів,
визначеного Міністерством юстиції».
ЦІЛЬОВА ГРУПА: Міністерство юстиції України, Верховна Рада України
«Діяльність 5.2. Надати підтримку уряду у підготовці щорічного звіту
про виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в
українському суспільстві на період до 2010 року».
ЦІЛЬОВА ГРУПА: Міністерство України з питань сім’ї, молоді та спорту. (На
сьогодні функції цього Міністерства в більшості передані Міністерству освіти,
молоді та спорту.)
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ
Цей проект буде виконуватися в рамках Програми розвитку ООН в України
(Country Programme Action Plan) на 2006-2010 роки. (НВП) (National Implementing
Partner).
РАДА ПРОЕКТУ МІСТИТЬ В СОБІ ТРИ РОЛІ:
1. Виконавець (роль, яку виконує НВП, Департамент сімейної та ґендерної
політики Міністерства сім’ї, молоді та спорту), який забезпечує майно про-
екту та очолює Раду.
2. Головний Постачальник послуг (роль, яку виконують ПРООН, Представ-
ництво Європейської Комісії – ЄК та Шведське агентство міжнародного роз-
витку – SIDA), який спрямовує та забезпечує технічне виконання проекту.
3. Головний Одержувач результатів проекту (бенефіціара) – роль, яку вико-
нував Міністр України з питань сім’ї, молоді та спорту (МСМС), який забезпечує
впровадження результатів та досягнень проекту від бенефіціара.
Рада Проекту забезпечує участь представників від населення у своїй
діяльності, які виконують дорадчу функцію щодо змісту питань проекту.
Представники від населення не мають доступу або впливу на прийняття
управлінських та фінансових рішень.
«ПРООН буде співфінансувати всі «стовпи» спільного проекту».
Керівництво спільним проектом буде здійснюватися за рахунок єдиної
структури управління, яка буде включати в себе як компоненти, фінансовані
– 53 –
SIDA/ПРООН, так і компоненти, фінансовані ЄК/ПРООН. Немає необхідності
об’єднання грошових коштів в єдиний бюджет (для компонентів SIDA/ПРООН
та ЄК/ПРООН в Атласі буде передбачено окремі бюджети), але передбачено,
що впродовж 2008-2009 років, коли обидва проекти будуть упроваджуватися
одночасно, окремі співробітники будуть працювати над всіма п’ятьма ком-
понентами. Так само будуть розподілятися і грошові кошти на забезпечення
функціонування проекту.
ЮРИДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУ
Партнер із впровадження повинен:
1) підготувати відповідний план з гарантії безпеки та його виконання, ура-
ховуючи ситуацію в конкретній країні;
2) узяти на себе весь ризик та відповідальність за безпеку партнера із
упровадження та виконання плану з гарантії безпеки. ПРООН залишає за
собою право перевіряти наявність цього плану та пропонувати до нього
необхідні зміни. Неможливість підготовки та виконання плану з гаранту-
вання безпеки розглядатиметься як порушення цього договору.
ДОДАТОК 2
Міжнародні та українські неурядові організації,
які фінансово підтримують та реалізують ґендерні
проекти в Україні:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.

36.
37.
38.
«Global Fund for Women»
Представництво німецького політичного Фонду ім. Генріха Бьолля в Росії та в Україні
Фонд сприяння демократії Посольства США
Міжнародний правозахисний центр «Ла Страда – Україна»
Харківська жіноча організація «Крона»
ХЖО «Сфера»
Фонд Розвитку ЗМІ Посольства США в Україні
Міжнародна громадська організація – Школа Рівних Можливостей
Гей-лесбійські організації, зокрема громадська організація «Інсайт»
Open Society Foundation
ЮНІФЕМ (Фонд ООН з ліквідації насильства щодо жінок)
Міжнародний фонд Дж.Сороса «Відродження»
Amnesty International
Фонд Маршала «Німеччина–США»
Український Жіночий Фонд
Український Освітній Центр Реформ
Фонд «Здоров’я жінки і планування сім’ї»
Благодійні Фонди «Приятелі Дітей – Україна” і “Приятелі Дітей – США»
Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи»
Фонд Народонаселення ООН
Об’єднана програма ООН щодо ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС)
Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД
Жіночий Фонд Розвитку ООН (UNIFEM)
Українська асоціація випускників Програми ім. Фулбрайта
Австрійський культурний форум
ГО «Жіночий інформаційно-консультативний центр»
БХФ «Солідарність»
Кіровоградська обласна служба з актуальних питань жіноцтва (ОЖІС)
Луцький ВОГО «Гендерний центр»
Всеукраїнське об’єднання «Дія»
Болгарська Фундація Гендерних Досліджень
Центр Репродуктивних Прав та Мережа Жінок Схід–Захід
Міжнародна громадська організація «За рівновагу у суспільстві» (МГО «РУС»)
Консультативний центр з протидії торгівлі людьми (ХОБФ «Карітас»)
Координатор проектів ОБСЄ в Україні; на Першому національному з 27 травня вихо
дить цикл програм «Незручна тема, СМГМО»
Сумський «Міський Кризовий Центр»
НУО «Участь жінок у громадсько-політичному житті»
Тернопільський міський Адаптаційний чоловічий центр
– 54 –
39. Обласні гендерні школи
40. Міжнародний журнал «Каказія»
41. Кіровоградська обласна інформаційна служба з актуальних питань жіноцтва (ОЖІС)
42. Світова Федерація українських жіночих організацій
43. Українська Асоціація «Жінки в науці та освіті»
44. Волинська обласна громадська організація «Гендерний центр»
45. Інститут Відкритого Суспільства (Будапешт)
46. Український Жіночий Фонд
47. ГО «За професійну допомогу»
48. Кіровоградські тато-школи
49. ЧМГО «Молодь XXI століття»
50. Інститут Роберта Шумана (Угорщина, Будапешт)
51. Асоціація молодих науковців „ILYSA”
52. Творче об’єднання «Технології оптимального розвитку особистості» (ТО «ТОРО»)
53. КМГО «Молода Черкащина»
54. Центр АХАЛАР (Чернігів, Україна)
55. Центр «ОПУС» (Лодзь, Польща)
56. Центру інформації і документації НАТО в Україні
57. Київська міська громадська організація «Інститут лібераль­ о­ о суспільства»
н г
59. Німецьке товариство Deutsche Gesellschaft für technische Zusammenarbeit (GTZ)
59. Молодіжний Жіночий Центр «Шямс»
60. Донецька громадська організація «Альянс»
61. Німецьке товариство Технічного співробітництва GTZ
62. Навчально-Інформаційний Центр по Зменшенню Шкоди для Європи та

Центральної Азії (EHRN)
63. Інститут Відкритого Суспільства в рамках Міжнародної Програми Зменшення

Шкоди та БФ «Дорога Додому», ВІЛ-сервісні організації України та Росії
64. МБФ «MAMA CASH» (Нідерланди)
65. Ліга політологів-міжнародників «ДИПКОРПУС»
66. Національний університет «Києво-Могилянська академія»
67. Херсонський обласний центр «Успішна жінка»
68. ЧМГО «Бізнес-Центр»
69. Фонд Ів Роше
70. Корпус Миру США в Україні
та інші
ДОДАТОК 3
Словник лицемірних ґендерних
термінів
Усиновлення дітей гомосексуалістами
– Йдеться про злочин. По суті створюються сприятливі
умови для розквіту педофілії та розбещення беззахисних
дітей.
Впровадження нових альтернативних форм шлюбу
– Йдеться про впровадження одностатевих «шлюбів», про
узаконення збочень та руйнування природного інституту сім’ї.
Ґендерна рівність
– Тут не йдеться про соціальну рівність між чоловіком та
жінкою, бо в Україні її вже узаконено. Насправді, йдеться
про фальшиву рівність психічно хворих людей, які вже не
розрізняють, чоловіки вони чи жінки.
Гомофобія
– Неприйняття позиції збоченців і дискримінація проти
– 55 –
них. Насправді, це – міф. Йдеться не про переслідування
збоченців, а про переслідування збоченцями всіх, хто не
поділяє їхньої позиції, таких людей називають «гомофобами»
і переслідуватимуть відповідно до нових ґендерних законів,
спрямованих проти гомофобії.
Дискримінація сексуальних меншин
– Знову-таки йдеться про міф. Насправді – це невелика
група гомосексуалістів встановлює гомодиктатуру над цілим
суспільством.
Закони проти насильства в сім’ї
– Йдеться про міф, який не усуває насильство в сім’ї, але,
навпаки, його провокує, а людину затягує в тотальне рабство
насильства, зради і маніпуляції іншими.
Захист дітей
– У ґендерній політиці та ювенальній юстиції не йдеться про
захист дітей, але про те, щоб позбавити дітей їхніх батьків і
зробити їх сиротами! На жаль, ювенальна юстиція вже пускає
своє коріння в українське законодавство і через неї не одна
дитина позбавлена своєї нормальної сім’ї.......
Нетрадиційна сексуальна орієнтація
– Йдеться про створений гомосексуалістами міф. Збоченці
намагаються нав’язати дітям із ще несформованою психікою,
молоді та всьому суспільству свої сексуальні відхилення як
норму поведінки.
Підтримка сім’ї
– Насправді, ґендерна політика спрямована на знищення
сім’ї як суспільного інституту.
Права жінок та ґендерна рівність
– За реалізації ґендерної політики жінка буде поставлена в
такі умови, за яких не зможе спокійно ростити дітей.
Подолання «сімейних стереотипів»
– Йдеться про підміну цінностей. Завданням ґендерних
перетворень є знищення залишків традиційного розуміння
сім’ї як гармонійних взаємин між чоловіком, дружиною та
дітьми. Йдеться про руйнування традиційної сім’ї, яка лише
в такому – традиційному – виді може бути оплотом держави
та необхідною умовою духовного, морального й економічного
процвітання суспільства.
– 56 –