Чому закон про захист персональних даних неможливо виконати ч2.

ЯК ЗРОЗУМІТИ ЦЮ НОРМУ ЗАКОНУ

Стаття 2. Визначення термінів

 У цьому законі нижче наведені терміни вживаються в такому значенні:

база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та / або у формі картотек персональних даних.

Депутат також наводить приклад роботу агентства з працевлаштування. Такі агентства дійсно створюють базу даних, в якій є всі відомості для ідентифікації людини, ці дані обробляють для зрозумілої мети - для пошуку роботи. Можна сказати, що, передаючи дані, людина дає свою згоду на обробку даних. Якщо агентству такі дані не надати, то як воно знайде роботу? Навіщо ще треба писати, що людина згодна на тДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 


"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець бази персональних даних;
розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець бази персональних даних;
розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформацію про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайновДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
воДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець бази персональних даних;
розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформацію про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!

лоділець бази персональних даних;

розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформаціДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець бази персональних даних;
розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформацію про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!


ю про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!


ого та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!


ого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформацію про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!


е, що його включають в базу, але саме це вимагає закон?

Те ж саме відбувається і з відкриттям рахунку в банку - в цьому випадку клієнт передає якийсь необхідний для відкриття рахунку обсяг даних. Немає даних - немає рахунку.

"Цей закон і те, як його виконують, - лише імітація діяльності. Мета подібного законодавства в Європі - захистити моє право на приватність. Ну, яке право на приватність порушує автосервіс, якщо ти туди їздиш обслуговуватися? Це ж бізнесові відносини, ти ж не даєш їм ті ідентифікатори, які не вважаєш за потрібне", - говорить Ляпіна.

Олександра Матвійчук із Центру громадянських свобод додає, що закон не запроваджує незалежного контролю за збиранням, обробкою та використанням персональних даних, як цього вимагає Рада Європи.

"Державна служба України з питань захисту персональних даних створена при Міністерстві юстиції України, тобто знаходиться в системі органів виконавчої влади. За таких обставин завжди є загроза, що положення закону можуть застосовуватися з іншою метою, ніж захист прав людини", - вважає експерт.

Матвійчук говорить, що відповідно до європейських стандартів, персональні дані поділяються на дані загального характеру (прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та вразливі персональні дані (дані про стан здоров’я, етнічна належність, ставлення до релігії, ідентифікаційні коди чи номери, відбитки пальців, податковий статус, дані про судимість тощо).

"Але український закон такого розмежування не проводить. Як наслідок, за буквальним тлумаченням норм закону поширення навіть прізвища та ім’я особи може здійснюватися лише за письмової згоди особи. Водночас закон не передбачає можливості поширювати персональні дані, якщо вона становить суспільний інтерес, що є істотним обмеженням свободи слова. Це суперечить положенню інших законів, наприклад, закону "Про доступ до публічної інформації", - каже Матвійчук.

На її думку, закон суттєво ускладнює регулювання даних відносин. Наприклад, зобов’язує повідомляти суб’єкта персональних даних про включення в базу його персональних даних. У той же час відповідно до закону будь-яка обробка цих даних і так є можливою після отримання згоди суб’єкта на таку обробку. Залишається незрозумілим, в чому доцільність такого подвійного повідомлення, що здійснюється виключно в письмовій формі.

"Загалом зауваження є практично до кожної статті даного закону", - вважає Матвійчук.

Є ще й кілька технічних питань.

Наприклад, державна чи приватна клініка веде історії хвороб своїх пацієнтів. Чи вважається це базою даних? Напевно, так. Але в державних клініках і поліклініках ці історії пишуться від руки - їх немає в електронному вигляді. Чи потрібно їх реєструвати в Держслужбі? Напевно, так. Як? Надіслати все це поштою? Але навіщо передавати історії хвороби ще одному держоргану, якщо існує Міністерство охорони здоров'я, яке контролює державні медичні установи та ліцензує приватні? І якщо піти ще далі, то, напевно, саме МОЗ теж повинно передати свої бази даних Держслужбі.

Інше технічне питання полягає в тому, що Держслужба з питань захисту персональних даних була створена лише влітку минулого року. Зараз у штаті цієї служби, якщо вірити даним їїсайту, працює 12 осіб.

Заступник голови цієї Держслужби лави Лілія Олексюк каже, що її відомство в липні минулого року отримало 18 заяв про реєстрацію баз даних, в серпні - 144, у вересні - 248, у жовтні - 452, в листопаді - 12272. і в грудні - понад 400 тисяч.

"Листи з заявами пошта зараз доставляє мішками, і на сьогодні ми ще отримуємо ті заяви, які були складені в грудні", - сказала Олексюк.

За даними Держслужби, на сьогодні вона отримала 2 мільйона заявок на реєстрацію баз. Якщо більша їх частина була надіслана поштою, то яким чином 12 осіб зможуть її обробити, незрозуміло. Більш того, ці 2 мільйони заявок повинні отримати повідомлення (теж поштою) про те, що їхня база даних зареєстрована. 12 язиків не зможуть облизати стільки поштових марок. Однак документ, який підтверджує, що база зареєстрована, потрібен, інакше штрафів не уникнути. Крім того, дані, надіслані на папері, необхідно оцифрувати. В іншому випадку, про які бази даних може йти мова? Як же виконати цей закон? Судячи з даних про держзакупівлі, Держслужба вже готова купувати сканери та іншу техніку. Часу в них багато.

І ще одне. Крім назви бази даних і мети її створення, Держслужбі необхідно повідомити, де вона знаходиться, а саме - адресу.

Ляпіна задає риторичне запитання: "Якщо інформація знаходиться на сервері, а сервер за сімома замками в моєму офісі, то все зрозуміло. А якщо база даних у мене на флешці або в хмарному сервісі зберігання файлів? Яку ж адресу мені вказати?".

"Складнощі із виконанням закону експерти прогнозували ще на етапі прийняття законопроекту", - каже Матвійчук. На її думку, це унікальний випадок, коли і правозахисна спільнота, а саме - Українська Гельсінська спілка з прав людини, і бізнес, і Асоціація українських банків звернулися до президента України із проханням накласти вето на цей законопроект та відправити його на доопрацювання.

Матвійчук на власні очі бачила процесс реєстрації баз даних: "З окремими складнощами ми вже зіткнулися в практиці. Красномовними були черги на подання заяв на реєстрацію баз персональних даних в кінці 2011 року. Вони вишикувалися з вулиці до входу в приміщення, де знаходиться Держслужба з питань захисту персональних даних. Так сталося, що я працюю в тій самій будівлі, і були дні, коли просто не могла потрапити на роботу".

Ескперт додає, що остаточну картину ми будемо бачити, коли Держслужба почне відпрацьовувати вже затверджений ними план перевірок.

Власне, всі ці черги і мільйони листів викликані не тільки тим, що закон, яким би він не був, треба виконувати, а тим, що санкції за його невиконання безпрецедентно жорсткі. І в законі не сказано, в якому ж випаду треба платити 300 неоподаткованих мінімумів, а в якому 700. Тобто поле для корупції – широке.

Матвійчук пропонує таке порівняння: порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а порушення законодавства у сфері захисту персональних даних - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

"Іншими словами, якщо ви несвоєчасно надіслали Держслужбі з питань захисту персональних даних папірець із інформацією, то ви платите штраф в 4 рази вищий, ніж за свідому невиплату заробітної плати", - каже експерт.

Олексюк з Держслужби запевняє, щоДоступ і обробку персональних даних підписали майже всі громадяни України,не задумуючись що надали будь-кому доступ до своєї конфіденційної і найтаємнішої інформації.
На сам перед ніхто не вникнув що таке”персональні данні”: 

"ЗАКОН УКРАЇНИ Про інформацію Стаття 11. Інформація про фізичну особу
     1. Інформація   про   фізичну   особу  (персональні  дані)  - 
відомості  чи  сукупність  відомостей  про  фізичну   особу,   яка 
ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
2. Не  допускаються  збирання,  зберігання,  використання  та 
поширення конфіденційної інформації про особу без її  згоди,  крім 
випадків,  визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної 
безпеки,  економічного  добробуту  та  захисту  прав  людини.   До 
конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать,  зокрема, 
дані про  її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні 
переконання,   стан   здоров'я,  а  також  адреса,  дата  і  місце 
народження.Кожному забезпечується  вільний  доступ  до  інформації,  яка 
стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. 
Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом  1. Інформацією  з обмеженим доступом є конфіденційна,таємна та службова інформація. 2. Конфіденційною є інформація про  фізичну  особу,  а  також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.  Конфіденційна інформація може поширюватися  за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в  інших випадках, визначених законом. 
Це означає що телефони,відео,банківські рахунки ,національність,і т.п.можуть використати проти вас!
Тому обов”язок кожного знати;
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист персональних даних

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних
Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними
1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:
суб'єкт персональних даних;
володілець бази персональних даних;
розпорядник бази персональних даних;
третя особа;
уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
2. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
3. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.





Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних
1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
2. Суб'єкт персональних даних має право:
1) знати про місцезнаходження бази персональних даних, яка містить його персональні дані, її призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;
3) на доступ до своїх персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних;
4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також отримувати зміст його персональних даних, які зберігаються;
5) пред'являти вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки своїх персональних даних органами державної влади, органами місцевого самоврядування при здійсненні їхніх повноважень, передбачених законом;(А саме КУ Статя32)
6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником цієї бази, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
8) звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;
9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.
3. Розпорядження персональними даними фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності або визнаної недієздатною, здійснює її законний представник.

Стаття 9. Реєстрація баз персональних даних
1. База персональних даних підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних.
Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його веденнязатверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом шляхом повідомлення.
3. Заява про реєстрацію бази персональних даних подається володільцем бази персональних даних до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних.
Заява повинна містити:
звернення про внесення бази персональних даних до Державного реєстру баз персональних даних;
інформацію про володільця бази персональних даних;
інформацію про найменування і місцезнаходження бази персональних даних;
інформацію про мету обробки персональних даних у базі персональних даних, сформульовану відповідно до вимог статей 6 і 7 цього Закону;
інформацію про інших розпорядників бази персональних даних;
підтвердження зобов'язання щодо виконання вимог захисту персональних даних, встановлених законодавством про захист персональних даних.
4. Уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України:
повідомляє заявника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про її отримання;
приймає рішення про реєстрацію бази персональних даних протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви.
Володільцю бази персональних даних видається документ встановленого зразка про реєстрацію бази персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних.(Чи мають вони цей документ?)
Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних
1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:
1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
2. Володілець бази персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику бази персональних даних відповідно до договору в письмовій формі.
3. Розпорядник бази персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.



Конституція УкраїниСтаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;
- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 62, 63, 66, 67, 69, частиною першою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України
1. В аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:
- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційноїінформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Невиконання Конституції України грозить тоталітарним режимом!


 перевірки почнуться не раніше другого кварталу цього року. Але паніка ніяк не вщухне.

Щоб зрозуміти, як закон про захист персональних даних розуміють в Мін'юсті, Держслужбі і в бізнес-співтоваристві, кореспондент "Економічної правди" відправився на тренінг.

Цей тренінг проводив інший заступник голови Держслужби з питань захисту персональних даних - Володимир Козак, і директор департаменту взаємодії з органами влади Мін'юсту Олена Зеркаль. Послухати цих людей прийшло близко 50 фахівців, в основному, голови HR-департаментів найбільших компаній та юристи.

Володимир Козак почав було розповідати про закон, цитувати його статті, але дуже швидко 50 недружньо налаштованих фахівців з кадрів почали ставити запитання.

Одне з таких питань звучало приблизно так: "Я працюю в представництві зарубіжної компанії в Україні. Наше представництво відправило на реєстрацію в Держслужбу бази даних. Чи правильно ми зробили?"

Козак відповів, що представництву не потрібно було цього робити, тому що воно не є юридичною особою. Той, хто ставив це питання зазначив, що в законі про це нічого не сказано. На що Козак порадив включити логічне мислення.

А через три хвилини інший представник Держслужби, ім'я якого дізнатися не вдалося, заявив, що представництво зарубіжної компанії таки повинно було реєструвати свої бази. А Зеркаль з Мін'юсту настійно рекомендувала "найняти грамотного юриста". По залу пішов регіт.

Потім посипалися запитання типу "чи правильно ми вчинили, відправивши вам базу даних клієнтів?", "навіщо торговцю з ринку реєструвати свої бази і які - записні книжки?".

Стало цілком очевидно, що навіть фахівці високого рівня дійсно не розуміють, як виконувати закон, бо він, на їхню думку, дуже сирий. Вони хотіли почути трактування цього закону від того, хто його писав, і хто має намір контролювати його дотримання. Але Зеркаль, чуючи кожен з подібних питань, театрально хапалася за голову, закочувала очі, демонструючи присутнім їх некомпетентність.

Зрештою, вона запросила бажаючих прийти до неї в Мін'юст і обговорити кожен випадок окремо (як зв'язатися з Зеркаль, можна дізнатися тут).

Козаку було поставлено запитання, а чи правильно вчинила компанія "Воля", написавши на звороті платіжної квитанції, що клієнт, оплачуючи її, дає згоду на обробку його даних. Заступник голови Держслужби, спираючись на норми закону про захист персональних даних, відповів так: "А ви почитайте договір з "Волею"- там все написано".

Як повідомила "Економічній правді" компанія "Воля", такий пункт міститься в договорах, підписаних з клієнтами після вступу закону в силу. У старих договорах, відповідно, такого пункту немає. При цьому згаданий текст присутній на квитанціях для абсолютно всіх клієнтів - і нових, і старих, які прийшли в компанію до 2011 року, тому що в той час їх згода на обробку персональних даних законами не було передбачено.

Козак також заперечив, що перевірки підприємств вже почалися, хоча кілька разів у своїй промові згадав, що "в ході перевірок були виявлені класичні помилки..."

Представник рекрутингової компанії запитав Козака, чи слід вважати базою даних імена та контакти, зібрані з Facebook. Чиновник сказав, що особисто він вважає незаконною ситуацію, коли з ним зв'язуються через Facebook, щоб, наприклад, запропонувати роботу. На питання, а чи читав він угоду користувача з Facebook, Козак не відповів.

Під час тренінгу було помітно, що Зеркаль та Козак на ходу вигадують, як виконувати норми закону в тому чи іншому випадку. Здавалося, що вони імпровізували і були налаштовані до своїх "учнів" надмірно агресивно.

Відповідаючи на питання, що робити, якщо при прийомі на роботу людина відмовляється підписати папір про збір, зберігання і обробку його особистих даних, Зеркаль дала таку рекомендацію: "Не беріть його на роботу". Зауваження про те, що це не узгоджується з іншими законами, представниця міністерства відкинула.

Зеркаль зробила ще одну важливу заяву - закон про захист персональних даних вона назвала рамковим.

Як відомо, "рамковий" може означати "попередній" або навіть "приблизний", тобто документ рамкового характеру визначає загальні принципи, а механізм реалізації такого документа прописується в контрактах або у повноцінному законі.

На жаль, співробітник Мін'юсту Зеркаль, називаючи закон рамковим, не уточнила, де в законі про це сказано. Насправді ж це повноцінний закон, хоча по суті, за формою і за духом він, напевно, рамковий, тому як не дає чітких вказівок, як його виконувати.

У підсумку присутні фахівці зрозуміли, що тренінг їм ніяк не допоможе і що чиновники не відповідають на їхні запитання, і по одному покидали захід. Склалося враження, що Держслужба з питань захисту персональних даних - це подібність Нацкомісії з питань моралі: поняття "порнографія" чиновниками трактується так, а нормальними людьми - інакше. Але у перших в руках влада.

За інформацією джерел "Економічної правди", уряд доручив Мін'юсту доопрацювати закон про захист персональних даних. Джерело повідомляє, що керівники підприємств, що належать деяким віце-прем'єр-міністрам, поскаржилися на те, що закон не витримує ніякої критики і створює проблеми в роботі. Коли віце-прем'єри вникли в ситуацію, як каже джерело, їм стало не по собі.

На запитання, чому парламент, що складається з найбільших підприємців і промисловців, проголосував за цей закон, Ляпіна сказала, що і депутати не особливо вникали в те, що відбувається - вони побачили закон з гарною назвою "про захист" і проголосували "за". Наприкінці минулої сесії парламенту депутати вже зі знанням справи проголосували за введення штрафів не з 1 січня, а з 1 липня цього року. Проте, закон потребує серйозних змін.

А підприємець Лютіна так і не зареєструвала свої бази даних: "Звичайно, у мене є бази даних, але поки я не зрозумію, які з них цікавлять владу і що мені за це буде, я не збираюся нічого робити. Хай спочатку доведуть, що у мене ці бази є і що я порушила закон".