Ювенальна юстиція (ЮЮ) є спрямована на зруйнування традиційної сім’ї. ЮЮ – це мережа непідлеглих державі ювенальних судів та їм підпорядкованих соціальних служб, які через штучне законодавство отримують право контролювати всі сім’ї, навіть благополучні. Самі ж «ювінали» ніким не контрольовані. Туди зможуть звертатися діти зі скаргами на своїх батьків, педагогів та інших дорослих, використовують телефон довіри (гаряча лінія) чи звернувшись безпосередньо до працівників ЮЮ в школі. На підставі цього ювенальна служба втручається до приватного життя будь-якої родини, відбираючи насильно дітей, віддаючи їх в інтернат чи до т.зв. прийомних сімей. Звичайно, це все робиться під маскою «боротьби з насильством в родині» або «задля зменшення рівня злочинності серед молоді». ЮЮ є однією з складових частин «гендерної політики» ЄС, яку по суті можна охарактеризувати як програму загальної деморалізації суспільства (узаконення гомосексуалізму, сексуальне виховання в школах і дитсадках і т.п.).
Система ЮЮ, своєю ідеологією і діями, виразно протирічить Божій позиції в Біблії та християнському вченню Церкви. Згідно Святого Письма батьки несуть перед Богом повну відповідальність за виховання дітей. «Не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Єф. 6,4). Однак і діти несуть відповідальність за благополуччя своєї сім’ї: «Шануй батька твого і матір твою, щоб довгі були твої дні на землі», – говорить четверта Заповідь Божа (Вих. 20, 12). У Старому Завіті зневага до батьків розглядалася як великий злочин (пор. Вих. 21, 15-17; Притч. 20, 20; 30, 17). Новий Завіт також вчить дітей з любов’ю слухати батьків і це для них обернеться благословенням (Еф. 6:1–3).
Сім’я є малою клітиною суспільства, де закладаються основи людської особистості та передаються духовні і моральні цінності. Тут діє гасло: Якщо є здорова сім’я, тоді буде здорове суспільство. Церква завжди обороняла і буде обороняти інституцію сім’ї, а також духовні і моральні цінності на яких має будуватися суспільство.
ЮЮ приховує в собі три основні речі, які нищать інституцію сім’ї. А саме:
1. розбиває гармонію між батьками та дітьми, накидаючи неповнолітнім дітям, що найбільшими ворогами для них є їх власні батьки;
2. дискримінує право батьків на християнське виховання дитини;
3. уроки сексуального виховання, згідно програми ЮЮ, є деморалізацією молодої генерації.
Сьогодні, система ЮЮ діє вже в повній силі у багатьох країнах ЄС. Наведемо для прикладу декілька конкретних прикладів: У таких країнах як Франція, Німеччина, Норвегія та Голандія десятки тисяч дітей відняті від своїх батьків. На сотні тисяч батьків на основі штучного «порушення прав дітей», безпідставно, були накладені штрафи або їх було посаджено до тюрми. Особливо жахливі випадки зловживань з боку ЮЮ спостерігаємо в Норвегії. Тут йдеться про ювенальну організацію „Барневерн”. Багато батьків змушені втікати з Норвегії, а також вже і з Німеччини, бо їх безпідставно позбавляють батьківських прав. Причиною забирання дітей з сім’ї може бути:
– поганий догляд за дитиною (ваш син гуляє сам в дворі або сам повертається з школи);
– сліди биття (синяк на коліні);
– погані життєві умови (ви робите ремонт або живете на знімній квартирі);
– антисанітарію (у вас в будинку є собака або кішка, або були розкидані на підлозі іграшки);
– експлуатація дитячої праці (мати привчає дочку мити посуд, прибирати, винести сміття, піти до магазину);
– погане харчування (в холодильнику немає набору продуктів, який, на думку соц. працівника, повинен бути);
– безробіття батьків, нестача в сімейному бюджеті;
– заборона купляти і читати неморальні журнали, переглядати фільми чи Інтернет з епізодами крадежу, насильства, вбивства… (будуть мотивувати, що порушуються права дитини на інформацію).
Ось приклад з Франції: Російська актриса Наталя Захарова, яка на початку 90-их років вийшла заміж у Франції. Оскільки її чоловік (француз) пан Уярі, який вживав наркотики, поводився дуже жорстоко з їх малою донечкою Машою, то пані Наталя з ним розвелася. Французький суд залишив дитину її матері. Через деякий час пан Уярі звернувся до ювенального суду, який негайно і без причин відібрав трирічну Машу від її матері. Причиною стала „задушлива материнська любов”. Вона вже більше десяти років безрезультатно бореться з французькою ювенальною юстицією, щоб їй повернули її улюблену донечку. Однак навіть найвищі міжнародні авторитети були неспроможні змінити рішення ювенального суду (з проханням помочі вона зверталася до Президента Франції, а також до Патріарха Алексія ІІ), оскільки ювенальна юстиція є практично держава в державі зі своїми власними правилами, над якими не має влади навіть керівництво держави. Терпіння привело п. Наталю до заснування асоціації, яка досліджує принципи ювенальної юстиції та намагається допомогти батькам, яких спіткала така сама доля. Вона зробила шокуюче відкриття. Ювенальні суди у Франції відбирали дітей у батьків на основі шаблонного судового рішення. В переважній більшості випадків в рішеннях змінювали лише імена і прізвища батьків. Найчастіше причиною була т.зв. «задушлива любов батьків». Не існувало реальних причин на те, щоб суд позбавляв батьків батьківських прав, а дітей віддавав в т.зв. прийомні сім’ї. Тільки в 2007 р. 50 % дітей, відібрані батькам ювенальними судами, були протизаконними. Ів Бот, генеральний прокурор суду у Франції заявив: «Нам зверху подають рішення, ми його зобов’язані виконати. Якщо завтра накази зміняться, ми не будемо забирати дітей в такій кількості».
У ЄС існують закони, що дитина забирається від сім’ї тільки в такому випадку, коли її життю загрожує фізичне, психічне і моральне насилля. Але, що конкретно мається на увазі, не вказано. Тут робиться повна маніпуляція законами і терплять завжди благополучні сім’ї. До терміну фізичне покарання відноситься будь-який ляпас, сьогодні він вже є абсолютно неприпустимим. До терміну психічне та моральне насилля належить: напоумлення, прохання поприбирати кімнату чи піти до магазину. Наприклад, в Англії згідно закону, батьки своїх дітей приблизно вже від 14-ти років не мають права напоумляти, тому що це є їх рішення і їхнє життя. А від 16-ти років, наприклад, коли дочка не ночувала вдома і прийшла вже аж під ранок, то батьки її згідно закону не мають права навіть запитати, де була. Згідно ювенальної юстиції вона має право на особисте життя. Кожен розумний відповість: Де є право, там є й обов’язок. Якщо дитина має право, щоб батьки її годували, одягали і фінансували, то вона має обов’язок бути вдячною і слухатися їх. Аж коли досягне 18 років і стане самостійною, незалежною від батьків, то тоді вже має повне право, але також і відповідальність за своє життя.
Австралія. Підліток подав до суду своїх батьків, які обмежували його нестриманість до комп’ютерних ігор. Суд став на сторону юного позивача і позбавив батьків батьківських прав, передаючи хлопчика в другу сім’ю, яка обіцяла, що дозволить йому грати на комп’ютері, скільки він схоче.
Росія. Віктор та Галина Воронові з Білгорода є багатодітною сім’єю. Органи ювенальної юстиція їм забрали троє дітей. Причина – синяки, як знак батьківського насильства над дітьми. Діти їх отримали в дитячого садку, під час дитячих забав і цей факту підтверджувало багато свідків. Однак органи ювенальної юстиції підвели все до того, що звинуватили батьків в батьківському насильстві над власними дітьми. Тому трьох донечок забрали до інтернату.
Закони та програми ЮЮ мають жахливі наслідки на психіку та виховання дитини.
По-перше, дітям накидається думка, що найбільшими їхніми ворогами є їх власні батьки. А це є брехня! Цим нищиться родинна гармонія та підривається батьківський авторитет. І тим підступно викрадають у дітей право на рідних батьків.
По-друге, ми живемо в добі деморалізації і релятивізму, тому батьки є перші, які мають обов’язок і право виховувати дитину згідно моральних і духовних цінностей, вказуючи їй що є добре, а що є зле. ЮЮ забирає в них це право і передає його державі, заявляючи: Від тепер вихованням ваших дітей займатиметься виключно держава. Дитина, таким чином, втрачає здоровий життєвий орієнтир і стає жертвою збоченої сексуальності, наркотиків, вуличного хуліганства. Її відношення до інших стає агресивним та цинічним.
По-третє, зростає злочинність серед дітей та молоді. Наприклад, у Франції декілька років назад відбулись найбільші молодіжні заворушення в країнах Європейського Союзу, і завдяки ЮЮ малолітні правопорушники залишались непокарані
По-четверте, фахівці з дитячої психології стверджують, що уроки т.зв. сексуального виховання є «смертоносні» та являються «ядерною бомбою для психіки дитини». Що порушення інтимного сорому в душі дитини – є порушенням психіки. Відчуття інтимного сорому мусить бути збережено. Це є один з головних показників інтимної норми. Якщо відчуття інтимного сорому відсутнє, або просто ущемлене чи недостатньо присутнє – це є показник дуже серйозних психологічних симптомів.
В Україні хоч ще не є прийняті закони ЮЮ, але в деяких областях вони вже були застосовані в дію. Свідоцтвом про це є п. Олександр Болотов з Дніпропетровська. У нього працівники ювенальної служби забрали старшого сина просто з під’їзда та помістили до дитячого притулку. В сім’ї діти не мали в нічому потреби. Вже багато часу він звертається за допомогою до різних громадських організацій. Він заявив «Закон забрати дітей є, але повернути їх нема».
Відлякуючим прикладом є випадки в Полтавська область, де в 2010 році соціальна служба забрала дітей в безпроблемних сімей. Наслідком цього була серія самогубств матерів, які не могли знести такої важкої травми і безправ’я. Зауважмо, що ці матері не були п’яниці чи наркоманки. Одна з них сказала: «Мені нема для чого жити, в мене забрали дітей». Шокуючим фактом є, що відбирали дітей лише із здорових сімей, а діти проблематичних сімей чи алкоголіків їх зовсім не цікавили.
В о. Дмитра Богонова (Кіровоград) працівники соціальних служб, на скаргу місцевого педіатра, забрали місячну дочку. Причина – брак ваги. Батьки від лікування не відмовлялися.
Закони ЮЮ категорично протирічать Сімейному Кодексу України. А саме
1. Стаття 1 §2, де вказується одне із Завдань Сімейного кодексу України «забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку».
2. Стаття 5 §3 про Державна охорона сім'ї: «Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини».
3. Стаття 151 §1-3 про Права батьків щодо виховання дитини: 1. «Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини»; 2. «Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. 3. «Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства».
4. Стаття 152 §1 Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання «Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом».
На закінчення, закликаємо все українське суспільство, щоб протиставилося проти впровадження деструктивних європейських стандартів до українського законодавства, а також проти зміни вікових етичних норм українського народу.
По-перше, потрібно об’єднуватися батькам, вчителям, політикам та юристам і створювати організації для охорони дітей і сім’ї, щоб за їх допомогою захищати дітей і батьків від брехливої і нав’язуючої демагогії т.зв. ювенальної юстиції та гендер-гей політики. Необхідно подавати правдиву інформацію про гендер та ЮЮ.
По-друге, потрібно домагатися у компетентних на це представників влади заборону будь-яких шкідливих „інновації” – в галузі права, сім’ї та освіти, які протирічать моральним нормам.
По-третє, домагатися про прийняття законів, які будуть захищати моральні та духовні цінності та права традиційної сім’ї на здорове виховання дітей.
P.S. Обороняй і ти духовні та моральні цінності на Україні, поширюючи про ЮЮ правдиву інформацію своїм друзям та рідним.
P.S. Обороняй і ти духовні та моральні цінності на Україні, поширюючи про ЮЮ правдиву інформацію своїм друзям та рідним.
Немає коментарів:
Дописати коментар